Справа № 2-2122/11
іменем України
"26" березня 2012 р. Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарях: Горошку О.О., Паламарчук А.О., Пелеху В.В., Ремішевській О.М.,
Цапко В.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 від імені та в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_5, ОСОБА_6 від імені та в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: Орган опіки та піклування Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В березні 2010р. позивач ПАТ «КБ «Експобанк»звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів: ОСОБА_2 (далі по тексту -відповідач 1), ОСОБА_3 (далі по тексту -відповідач 1), ОСОБА_4 (далі по тексту -відповідач 3) від імені та в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_5, ОСОБА_6 (далі по тексту -відповідач 4) від імені та в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_7, ОСОБА_8 (далі по тексту -відповідач 5), треті особи: Орган опіки та піклування Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації (далі по тексту -третя особа 1), Орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації (далі по тексту -третя особа 2) про стягнення солідарно заборгованості за договором кредитної лінії № 46/06-USD-СК від 08 вересня 2006р. (далі по тексту -кредитний договір)у сумі в розмірі 13296894,65 грн., а також понесені судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 08 вересня 2006р. між позивачем та ОСОБА_9 було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію та надав кредит у межах суми (ліміту) кредитної лінії, що становить 250000,0 дол. США. Строком до 07 вересня 2010р. з платою за користування кредитом 14,0 % річних.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_9 помер, спадкоємцями після смерті якого є відповідачі 1, 2, 5, а також ОСОБА_10, який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, відповідачі 3, 4 є спадкоємцями померлого ОСОБА_10
Оскільки відповідачі відмовляються сплатити позивачу заборгованість за кредитом за укладеним кредитним договором у сумі 13296894,65 грн., позивач вимушений був звернутися до суду з вказаним позовом про стягнення суми заборгованості примусово.
В судовому засіданні представники позивачів заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав, викладених в позові, просили суд позов задовольнити.
Відповідач 1, його представник, представник законного представника відповідача 3 проти позову заперечувала, вважали його безпідставним та необґрунтованим, просили суд в задоволенні позову відмовити.
Відповідач 2 з'явився в одне судове засідання проти позову також заперечував.
Відповідачі 4, 5 в судові засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи оповіщалися в установленому законом порядку, поважності причин неявки суду не повідомили.
Третя особа 1 надіслала на адресу суду письмові пояснення, з проханням розглядати справу у відсутності представника, і врахувати при ухваленні рішення суду інтереси дитини.
Представник третьої особи 2, заявлені позовні вимоги не підтримала, просила суд в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 08 вересня 2006р. між позивачем та ОСОБА_9 було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію та надав кредит у межах суми (ліміту) кредитної лінії, що становить 250000,0 дол. США, строк кредитування до 07 вересня 2010р. з платою за користування кредитом 14,0 % річних.
Для забезпечення зобов'язань за кредитним договором, 08 вересня 2006р. було укладено іпотечний договір між позичальником і кредитором, за яким позичальник ОСОБА_9 передав іпотекодержателю в іпотеку садовий будинок загальною площею 505,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0,11178 га.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_9 помер, після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому за життя майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 1281 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.
Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Частиною 1 ст. 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Судом достовірно встановлено, що спадкоємцями померлого позичальника ОСОБА_9 є відповідачі 1, 2, 5, а також був ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, і після смерті якого також відкрилася спадщина на майно, яке йому належало за життя, спадкоємцями померлого ОСОБА_10 є відповідачі 3, 4.
Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1266 ЦК України).
Звертаючись до суду з позовом, сторона позивача наголошувала, що відповідачі ухиляються від отримання свідоцтв про право на спадщину за законом, з метою ухилення від сплати зобов'язань за кредитним договором, а тому на підставі положень ст. ст. 1281, 1282, 1296, 1297 ЦК України просила суд задовольнити позов і стягнути солідарно з відповідачів 1-5 на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором 13296894,65 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом 210000,0 дол. США (1680084,0 грн.); заборгованості за процентами за період з 01 липня 2007р. по 30 червня 2008р. у розмірі 29971,69 дол. США (239785,51 грн.); пеню за несвоєчасну сплату нарахованих процентів за період з 08 серпня 2007р. по 07 лютого 2010р. - 191457,04 дол. США (1531732,9 грн.); пеня за несвоєчасну сплату кредиту за період з 02 липня 2008р. по 07 лютого 2010р. -1230600,0 дол. США (9845292,24 грн.).
Частиною 3 ст. 1231 ЦК України передбачено, що до спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця.
В судовому засіданні представники позивача не могли пояснити суду на підставі чого було нараховано позивачем вищезазначений розмір пені у сумі 1422057,04 дол. США, з урахуванням положень ч. 3 ст. 1231 ЦК України, вже після смерті позичальника.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що наприкінці 2007р. (а.с. 13, 14) позивачу було відомо про смерть позичальника та коло спадкоємців, які звернулися з відповідними заявами про прийняття спадщини, також на початку 2008р. позивачу стало відомо про смерть спадкоємця позичальника ОСОБА_9 -ОСОБА_10 (а.с. 15-17), однак в порушення положень ст. 1281 ЦК України з відповідним позовом до спадкоємців про стягнення заборгованості позивач звернувся лише в березні 2010р.
До того ж, в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, як наголошувала сторона позивача в позовній заяві, що відповідачі 1-5, як спадкоємці померлого позичальника ОСОБА_9 ухиляються від отримання відповідних свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті останнього, однак, як вбачається з матеріалів спадкової справи (а.с. 185), позивач відмовляється надати до Третьої київської державної нотаріальної контори оригінали документів на земельну ділянку та садовий будинок, розташовані в АДРЕСА_1, що позбавляє державного нотаріуса нотаріуса видати відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцям -відповідачам, визначити всю вартість спадкового майна та частки спадкоємців.
В судовому засіданні представники позивача відмовилися повідомити суд, на підставі якої норми закону сторона позивача просить стягнути саме солідарно з відповідачів суму заборгованості, з урахуванням того, що положеннями ч. 1 ст. 1282 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що стороною позивача було пропущено строк звернення до відповідачів, як спадкоємців з вимогою про стягнення заборгованості (ст. 1281 ЦК України) без зазначення поважності причини пропуску, і за відсутності клопотання про поновлення строку, необґрунтовано суму заборгованості, не визначено суму боргу, з урахуванням вартості частки успадкованого майна, кожного із спадкоємців (ст. 1282 ЦК України), а також не доведено, що спадкоємці ухилялися від свого обов'язку сплатити суму заборгованості та отримати свідоцтва про право на спадщину за законом.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57 - 60, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України; ст. ст. 1218, 1231, 1266, 1281, 1282, 1296, 1297 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про спадкування»України № 7 від 30 травня 2008 р., суд, -
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 від імені та в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_5, ОСОБА_6 від імені та в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: Орган опіки та піклування Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості за кредитним договором -відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно. Станом на 30.03.2012р. рішення суду не набрало законної сили.
Суддя: В.О. Волошин
Секретар: В.В. Пелех