Справа № 2-1241
2012 року
29 березня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі : головуючого судді - Лазаренко В.В.
з участю секретаря - Подобєда О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу «Олімпійський»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на свою користь в якості відшкодування завданої прямої матеріальної шкоди кошти в розмірі 754, 00 грн., в якості відшкодування завданої непрямої матеріальної шкоди кошти в розмірі 5'039 грн. 50 коп., компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 50'000 грн..
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем незаконно було нараховано позивачеві суму членських внесків за період з березня 2009 року по грудень 2010 року, яка була завищена на 754 грн.. Позивачем ця сума була сплачена, проте, він вважає, що таким чином з вини відповідача йому завдана матеріальна шкода, яка полягає в переплаті на користь позивача зайвої суми в розмірі 754,00 грн., яку він просить стягнути з відповідача на свою користь.
Крім цього, позивач посилається на те, що в наслідок неправомірних дій відповідача, які виразилися в забороні позивачу заїзду на територію ГБК 28.10.2010 року і порушили права позивача як члена ГБК, йому додатково було завдано непряму майнову шкоду у вигляді втрати ним можливості до кінця 2010 року скористатися правом наданим йому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щодо безоплатного щорічного права на отримання санаторно-курортної путівки для реабілітації, як особі, потерпілої від аварії на ЧАЄС.
Обґрунтовуючи свої вимоги в цій частині, позивач посилається на те, що наслідком протиправних дій відповідача 28.10.2010 року на території ГБК було нервове збудження позивача поза його волі, що потягло порушення стану здоров'я позивача, загострення хронічної хвороби, і, як наслідок, неможливість скористатися правом на отримання додаткових майнових благ у вигляді безкоштовної санаторно-курортної путівки, середня вартість якої складає 5039, 50 грн..
Позивач також зазначив, що протиправними діями відповідача вчиненими 28.10.2010 року на території ГБК, йому завдана і моральна шкода, яка полягає в душевних переживаннях, хвилюваннях, які виникли з прямо вини відповідача, що призвело до погіршення стану здоров'я позивача.
Моральну шкоду позивач оцінює в 50'000 гривень і просить стягнути цю суму на свою користь.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю і просив позов задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали і просили відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.
Суд, заслухавши позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОГБК «Олімпійський»є правонаступником ГБК «Олімпійський», який був створений та зареєстрований 25.11.1998 році рішенням Залізничної РДА у м. Києві.
У 1993 році позивач був прийнятий у члени ГБК «Олімпійський»та ним сплачено пайовий внесок.
Позивач є власником гаражного боксу № НОМЕР_1, що не заперечувалось сторонами при розгляді справи.
Відповідно до Статуту ОГБК «Олімпійський»члени ГБК «Олімпійський»мають належним чином виконувати свої права та обов'язки.
З рахунку № 28/10 від 28.10.2010 року ОГБК «Олімпійський»вбачається, що станом на 28.10.2010 року позивач мав заборгованість по оплаті за гаражний бокс № НОМЕР_1 за березень - грудень 2009 року та за 2010 рік в загальному розмірі 930 гривень (а.с.7).
Згідно квитанції від 12.03.2011 року ОСОБА_1 оплатив членські внески за 2009-2010 р.р. та за січень-червень 2011 року в сумі 1'050 гривень (а.с.8), з яких 930 гривень боргу за вказаний вище період.
Позивач вважає, що розмір заборгованості за період березень - грудень 2009 року та за 2010 рік не відповідає дійсності, є значно завищеною на 754,00 грн., і вимога відповідача про необхідність оплати цю заборгованість була протиправною.
Позивач посилається на те, що сума, яку від вимушений був сплатити в рахунок заборгованості за членські внески на 754,00 гривні перевищує дійсну заборгованість, яка виникла у позивача перед ОГБК «Олімпійський».
Вважає, що протиправною вимогою відповідача сплатити заборгованість в завищеному розмірі, йому завдана матеріальна шкода в сумі 754,00 грн., яка полягає в тому, що позивач фактично оплатив цю завищену суму на користь відповідача.
Позивач вважає, що таким чином йому спричинена пряма матеріальна шкода на суму 754,00 грн. яку він просить стягнути з відповідача, посилаючись на ст. ст. 22, 1166 ЦК України.
Крім того, позивач зазначив, що в наслідок неправомірних дій відповідача, які виразилися в забороні позивачу заїзду на територію ГБК 28.10.2010 року і таким чином порушили права позивача як члена ГБК, що підтверджується рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 28.10.2011 року, йому додатково було завдано непряму майнову шкоду у вигляді втрати ним можливості до кінця 2010 року скористатися правом наданим йому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щодо безоплатного щорічного права на отримання санаторно-курортної путівки для реабілітації, як особі, потерпілої від аварії на ЧАЄС.
Позивач зазначив, що наслідком протиправних дій відповідача 28.10.2010 року на території ГБК було нервове збудження позивача поза його волі, що потягло порушення стану здоров'я позивача, зокрема у нього загострилася хвороба екзема, що було тимчасовим протипоказанням до санаторно-курортного лікування, і, як наслідок, неможливість скористатися правом на отримання додаткових майнових благ у вигляді безкоштовної санаторно-курортної путівки, середня вартість якої складає 5'039, 50 грн..
Посилаючись на зазначені обставини, позивач вважає, що такими діями відповідача йому спричинена непряма матеріальна шкода в сумі 5'039,50 грн. /середня вартість санаторно-курортної путівки/, яку він просить стягнути з відповідача на свою користь в порядку передбаченому ст. ст. 22, 1166 ЦК України.
Суд вважає, що такі вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у разі порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
За ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала, у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи спори про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодування в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Таким чином, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець у ст. 1166 ЦК України відносить: а) наявність шкоди; б) протиправну поведінку заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вину. Перераховані підстави визнають загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.
Виходячи з аналізу наведених вище норм чинного законодавства, зобов'язання відшкодувати шкоду виникає за наявності передбачених законом умов.
Між тим, з наведених вище обставин та доказів на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про те, що суми в розмірі 754,00 грн. та 5'039, 50 грн., які позивач просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, не є матеріальною шкодою в розумінні ст. 22 ЦК України, і не можуть бути відшкодовані позивачу за рахунок відповідача з підстав передбачених ст. 1166 ЦК України.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача йому була заподіяна саме матеріальна шкода в розумінні ст. 22 ЦК України, яка підлягає відшкодуванню в порядку передбаченому ст. 1166 ЦК України.
Враховуючи обставини наведені вище, суд вважає, що кошти в сумі 754,00 грн., які позивач оплатив на користь відповідача в рахунок заборгованості за пайові внески і які, на його думку, є зайво сплаченими, та кошти в розмірі 5'039,50 грн., що становлять середню вартість санаторно-курортної путівки, яку позивач міг отримати але не отримав і вважає це заподіянням йому непрямої матеріальної шкоди, не можна віднести до матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню в порядку передбаченому ст. 22, ст. 1166 ЦК України, а тому в задоволенні позову в цій частині повинно бути відмовлено в повному обсязі.
Між тим, суд вважає за можливе частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, яку він оцінює в 50'000 гривень і просить стягнути її з відповідача в порядку передбаченому ст. 1167 ЦК України.
Судом встановлено, що 28.10.2010 року на території ОГБК «Олімпійський» між охороною ГБК та гр. ОСОБА_1 виник словесний конфлікт з приводу заборони ОСОБА_1 заїзду на територію ГБК.
Згідно рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28.10.2011 р. у справі за № 2-2395/11 р. визнано незаконними дії працівників охорони, які працюють в ОГБК «Олімпійський», які 28.10.2010 року перешкоджали ОСОБА_1 у вільному заїзді на територію кооперативу.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Таким чином, суд вважає доведеними і такими, що потребують доказування обставини щодо незаконності дій працівників охорони, які працюють в ОГБК «Олімпійський», які 28.10.2010 року перешкоджали ОСОБА_1 у вільному заїзді на територію кооперативу.
Позивач зазначив, що наслідком вказаних неправомірних дій працівників відповідача було нервове збудження позивача поза його волею. Позивач зазначив, що вказаними протиправними діями йому заподіяна моральна шкода, яка полягає в душевних переживаннях та хвилюванні з приводу незаконних дій працівників відповідача, що призвело до душевних страждань та погіршення стану його здоров'я.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Абзац 2 пункту 15 постанови Пленуму Верховного суду України від 25 травня 2001 року № 5 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зобов'язує суди з'ясовувати при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ч.2 постанови №11 Пленуму Верховного Суду України від 29.12.11976 року "Про судове рішення" /з наступним змінами /передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.
Ч. 4 ст. 59 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Виходячи з викладеного вище, протиправності дій, які були вчинені на порушення прав позивача як члена ГБК, аналізу наданих суду позивачем доказів на підтвердження розміру заподіяної йому відповідачем моральної шкоди, виходячи з виваженості, розумності та справедливості, суд приходить до висновку, про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 500 гривень.
При визначенні розміру матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що стан його здоров'я погіршився саме в результаті неправомірних дій відповідача вчинених 28.10.2010 року, оскільки ці твердження не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. При цьому суд враховує, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС, має ряд хронічних хвороб, доказів того, що погіршення стану здоров'я позивача та загострення його хвороб мали місце в зв'язку з протиправними діями відповідача 28.10.2010 року суду не надано.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позивач на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Враховуючи зазначені вимоги закону, те, що позивач звільнений від оплати судових витрат при зверненні до суду з позовом, як особа яка є інвалідом 2-ої групи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 107 гривень 30 коп. в межах задоволеної частини вимог.
Керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 10-11, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу «Олімпійський»на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 500 гривень.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу «Олімпійський»на користь держави судовий збір в сумі 107 гривень 30 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: