Справа № 0306/1354/2012
Провадження № 1/0306/111/2012
м. Ковель 30.03.2012
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
при секретарі Гарбар О.В.,
за участю:
прокурора Клімука В.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Карпилівка Камінь-Каширського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, має на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, -
Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 14 листопада 2006 року, з метою отримання іпотечного кредиту на суму 16000 доларів США в Акціонерному поштово-пенсійному банку "Аваль", використав в якості заставного майна незавершений будівництвом житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2 та земельну ділянку, розташовану там же, надавши до вказаної банківської установи підроблену довіреність, посвідчену 03 серпня 2006 року державним нотаріусом Демидівської державної нотаріальної контори Рівненської області ОСОБА_2, про уповноваження його власницею будинку та земельної ділянки ОСОБА_3 на користування та розпорядження будівництвом даного житлового будинку, розпорядження даною приватною земельною ділянкою розміром 800 м2 з правом купувати, продавати, обмінювати, заставляти (здавати в іпотеку), достовірно знаючи, що довіреність є підробленою.
Він же, з метою отримання зазначеного вище іпотечного кредиту, достовірно знаючи, що він ніде не працює, 14 листопада 2006 року надав до АППБ "Аваль" підроблені довідки про його та поручителя ОСОБА_4 доходи, як такі. Що видані ТзОВ "Технобудекспорт", достовірно знаючи, що ці довідки є підробленими.
В судовому засіданні ОСОБА_1, повністю визнавши свою винуватість у вчиненому, заявив клопотання про закриття кримінальної справи відносно нього в зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України.
Суд, вислухавши ОСОБА_1, думку прокурора, який не заперечив проти закриття справи на підставі ст. 49 КК України, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що ОСОБА_1 слід звільнити від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. При цьому суд виходив з наступних міркувань.
ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. В скоєному щиро розкаюється і не заперечує проти закриття кримінальної справи відносно нього у зв'язку із закінченням строків давності, про що подав суду відповідну письмову заяву.
Зазначені в обвинуваченні обставини ніким не оспорюються, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції підсудного, яка підтверджує їх існування. Таким чином суд прийшов до висновку, що діяння, яке поставлено ОСОБА_1 за провину, дійсно мало місце, воно містить склад злочину і ОСОБА_1 винний в його вчиненні.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення" № 3207-VІ від 07 квітня 2011 року, внесено зміни до КК України, зокрема статтю 358 КК України викладено в новій редакції. Згідно зазначених змін, злочин, передбачений ч. 3 ст. 358 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості (ст. 12 КК України).
На момент вчинення ОСОБА_1 протиправних діянь (14 листопада 2006 року), була чинною редакція ч. 3 ст. 358 КК України, згідно якої даний злочин відносився до категорії злочинів невеликої тяжкості (ст. 12 КК України).
Згідно ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Статтею 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотню дію в часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.
Таким чином при визначенні тяжкості злочину, вчиненого ОСОБА_1, судом застосовується положення ст.ст. 4, 5 КК України, оскільки вказаним законом (№ 3207-VІ від 07 квітня 2011 року) погіршено становище підсудного в частині кваліфікації злочину, а тому в даному випадку слід керуватись нормами ч. 3 ст. 358, ст. 12 КК України, які були чинними на час вчинення ОСОБА_1 протиправних діянь та поліпшують його становище.
Умови та підстави звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності передбачені КК України.
Так вимогами п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки -у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено максимальне покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
Згідно вимог ч. 2, ч. 3 ст. 49 КК України, перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду, вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий чи особливо тяжкий злочини.
Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" передбачено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до дня набрання вироком законної сили минули певні строки давності і особа не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Відповідно до ст. 11-1 КПК України, таке звільнення є обов'язковим.
Злочин, скоєний ОСОБА_1, передбачений ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції, чинній на 14 листопада 2006 року), віднесено до злочину невеликої тяжкості (ст. 12 КК України). За його вчинення передбачено максимальне покарання у виді обмеження волі на строк до двох років (ч. 3 ст. 358 КК України в редакції, чинній на 14 листопада 2006 року).
ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості в 2006 році і з дня його вчинення минуло більше ніж три роки. За матеріалами справи, він від слідства та суду не ухилявся. Відомостей про вчинення ним нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, судом не здобуто.
За таких обставин ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Судові витрати по справі в сумі 524,00 грн. за проведення почеркознавчих експертиз та технічної експертизи документів, у відповідності до вимог ст. 93 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_1 в повному обсязі.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.
На підставі ст. 49 КК України, керуючись ст.ст. 7-1, 11-1, 282 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 358 КК України, в зв'язку із закінченням строків давності.
Провадження у справі закрити.
Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд -скасувати.
Речові докази -довіреність ВЕВ № 088429 від 03.08.2006 року, довідки про доходи -залишити при матеріалах справи.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати по справі за проведення комп'ютерно-технічної експертизи в сумі 524 (п'ятсот двадцять чотири) гривні 00 копійок.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до Апеляційного суду Волинської області.
Головуючий П.Ю.Бойчук