Справа № 0306/1337/2012
Провадження № 2/0306/474/2012
м. Ковель 30.03.2012
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Восковської О.А,
за участю секретаря Канашкової О.М,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Свої вимоги позивачка обгрунтовує тим, що 31.10.1991 року вона вступила в юридичний шлюб з відповідачем ОСОБА_2 Від спільного шлюбу мають двох синів: ОСОБА_2, 1992 року народження та ОСОБА_3, 1999 року народження. Позивачка вказує, що 17.05.2004 року шлюб між ними було розірвано, однак після розірвання шлюбу вони залишились проживати разом, і 28.10.2004 року вони повторно вступили в юридичний шлюб. Позивачка зазначає, що в період шлюбу за спільні сімейні кошти ними було збудовано житловий будинок та господарські споруди по АДРЕСА_1. 18.04.2006 року синам позивачки та відповідача було подаровано 23/200 частки вищевказаного житлового будинку, і таким чином за подружжям кожному залишилось по 77/200 частки даного будинку. Договору про поділ майна спільної подружньої власності між сторонами не укладено. Позивачка вказує, що в кінці 2011 року вона зверталась до суду із позовом про визнання права власності на спільне майно подружжя, однак у позові було невірно вказано частки, і рішенням суду від 08.02.2012 року було визнано право власності на вказані у позові частки. Коли позивачка звернулась для оформлення реєстрації свого права власності, тоді виявилась помилка, що фактично залишилось невизначеним 50/200 частки на житловий будинок, а тому позивачка звернулась до суду та просить з врахуванням належної їй за рішенням суду від 08.02.2012 року частки у спільному майні подружжя, визнати за нею право власності на 77/200 частини ідеальної долі в будинку АДРЕСА_1.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилась, подавши до суду письмову заяву в якій просить справу розглядати у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подавши до суду письмову заяву в якій просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги визнає повністю, не заперечує проти їх задоволення.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Згідно ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Крім цього, згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині і чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ч.1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу, а згідно п.1, 2 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.
В судовому засіданні встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 був побудований спільно позивачкою та відповідачем в період перебування в шлюбі, а отже даний будинок є спільним майном подружжя.
Як вбачається з договору дарування від 18.04.2006 року ОСОБА_2 (дарувальником) було передано, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у власність у рівних долях по 23/100 частини житлового будинку кожному, що знаходиться в АДРЕСА_1.
З гідно рішення Ковельського міськрайонного суду від 08.02.2012 року за ОСОБА_1 визнано право власності у спільному майні подружжя на 27/200 частини ідеальної долі в житловому будинку АДРЕСА_1.
З позовної заяви вбачається, що позивачка просить визнати за нею 50/200 частини ідеальної долі житлового будинку, оскільки така частка у спільному майні подружжя залишилась невизначеною, і відповідач проти цього не заперечує.
Враховуючи наведене вище, частка позивача у спільному майні становить 75/200 і доля 50/200 такої частки залишилась невизначено, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя є обґрунтованим і з наведених вище підстав підлягають до повного задоволення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 61, 174, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст.69,70,71 Сімейного кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 50/200 частини ідеальної долі в житловому будинку АДРЕСА_1, - як на частку у спільній сумісній власності подружжя, та з урахуванням раніше належної їй 27/200 частини ідеальної долі даного житлового будинку (рішення Ковельського міськрайонного суду від 08.02.2012 року у справі №0306/1934/11, провадження №2/0306/158/12), встановити, що за ОСОБА_1 визнано право власності в цілому на 77/200 частини ідеальної долі в житловому будинку АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його отримання.
Головуючий:О. А. Восковська