2-1332/11
28.03.2012
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючого -судді Данко В.Й.,
при секретарі Павлюх Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третіх осіб відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ужгородського МУ УМВС України в Закарпатській області, органу опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житлом та зняття з реєстрації місця проживання, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третіх осіб відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ужгородського МУ УМВС України в Закарпатській області, органу опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житлом та зняття з реєстрації місця проживання. Мотивуючи свої вимоги вказує на те, що 30.09.2000 року було зареєстровано шлюбу між сином позивачки -ОСОБА_4 та відповідачкою ОСОБА_2, за час якого народилася дитина -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 22.10.2007 року ОСОБА_1 отримано Свідоцтво про право власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, після чого позивачка дозволила деякий час проживати в ньому синові з родиною та надала дозвіл на їх реєстрацію місяця проживання у вказаному будинку. В листопада 2008 року в родині виникла сварка, в результаті якої ОСОБА_2 разом із неповнолітньою дитиною зібрали всі речі та переїхали проживати на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Оскільки, відповідачка ОСОБА_2 вже понад 13 місяців не проживає за адресою: АДРЕСА_1, та, не бажає в добровільному порядку знятися з місця реєстрації за вказаною адресою, що зобов'язує позивачку сплачувати додаткові комунальні послуги за сторонню особу, просить суд задовольнити її позовні вимоги, та, винести рішення, яким ОСОБА_2 та її доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 позбавити права користування будинком за адресою: АДРЕСА_1, відділу громадянства і міграції та реєстрації фізичних осіб Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області зняти вказаних вище осіб з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_5 уточнив позовні вимоги, та, посилаючись на вищенаведені обставини справи просив суд винести рішення, яким визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 з дня її вибуття -20.11.2008 року на підставі ст.70 ЖК України, ОСОБА_2 та її доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 позбавити права користування будинком за адресою: АДРЕСА_1, відділу громадянства і міграції та реєстрації фізичних осіб Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області зняти вказаних вище осіб з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6 в судовому засіданні проти позову заперечили. Пояснили, що відповідачка будинок за адресою: АДРЕСА_1 не покинула в добровільному порядку, натомість позивачка ОСОБА_1 забороняє їй та її неповнолітній дитині, яка є також її онукою проживати за вказаною адресою. А тому просили суд відмовити в задоволенні даного позову.
Представник третьої особи відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи. А тому суд, розглядає справу за відсутності представника третьої особи.
Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради ОСОБА_7 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила в частині позовних вимог щодо неповнолітньої.
Допитай в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8, який є чоловіком доньки позивачки, пояснив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за час спільного проживання постійно сварилися. Відповідачку ніхто не виганяв, вона добровільно виселилася разом з дитиною до іншого чоловіка.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_9, який є братом ОСОБА_2, пояснив, що його сестра постійно сварилася із свекрухою ОСОБА_1, після чого її вигнали з будинку за адресою: АДРЕСА_1.
Заслухавши пояснення позивачки, представника позивачки, відповідача, представника відповідача, представника третьої особи, покази свідків, суд приходить до переконання, що позовна заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.
По справі встановлено, що 30.09.2000 року було зареєстровано шлюбу між сином позивачки -ОСОБА_4 та відповідачкою ОСОБА_2, за час якого народилася дитина -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
22.10.2007 року ОСОБА_1 отримано Свідоцтво про право власності на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію право власності на нерухоме майно, видане КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгород»Ужгородської міської ради.
Згідно ст.3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України»реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 дозволила деякий час проживати в будинку за вказаною адресою синові з дружиною та дитиною, та надала дозвіл на їх реєстрацію місяця проживання у вказаному будинку
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Разом з тим, об'єктом власності є жиле приміщення, тому режим проживання в ньому регулюється нормами ЖК України.
Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 17.05.2011 року шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 було розірвано.
Згідно ч.4 ст.156 ЖК України припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє колишніх членів його сім'ї права користування займаним приміщенням.
Окрім того, позивачем та його представником не надано суду підтвердження, що відповідачка сама, по своїй волі, покинула будинок в АДРЕСА_1, а тому суд констатує, що правових підстав для виселення ОСОБА_11 та її неповнолітньої доньки немає.
За таких обставин суд приходить до переконання, що задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 15, 30, 61, 62, ч.1 ст.88, п.5 ч.6 ст.130, 218 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 16, ч.1 383, 391, ч.2 405 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст.71 ЖК Української РСР, ст.3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третіх осіб відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ужгородського МУ УМВС України в Закарпатській області, органу опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житлом та зняття з реєстрації місця проживання -відмовити.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти діб до апеляційного суду і набере законної сили в разі неподання такої в установлений строк.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду: Данко Віктор Йосипович