Справа №2-3916 Головуючий у суді у 1 інстанції - Алфьоров
Номер провадження 22-ц/1890/630/12 Суддя-доповідач - Рибалка
Категорія - 51
06 лютого 2012 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Рибалки В. Г.,
суддів - Шевченка В. А., Таран С. А.,
за участю секретаря - Кияненко Н.М.,,
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 лютого 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка
про скасування наказів, поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом у вересні 2011 року. Просив ухвалити рішення, яким визнати незаконним і скасувати наказ № 71-к від 20 червня 2011 року «Про надання щорічнї відпустки». Визнати незаконним і скасувати наказ № 96-к від 22 серпня 2011 року «Про звільнення працівників університету» по Сумському державному педагогічному університету ім. А.С. Макаренка в частині його звільнення. Поновити його на посаді доцента Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка. Стягнути з Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення з відрахуванням всіх необхідних платежів та податків. Стягнути з Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка на користь ОСОБА_1 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди та судові витрати.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 лютого 2012 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 лютого 2012 року та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що з 10 вересня 1979 року ОСОБА_1 працював на посаді викладача кафедри фізичної культури в Сумському державному педагогічному університету ім. А.С. Макаренка. Наказом ректора Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка № 52 від 25.05.2011 року з метою приведення структури університету до вимог чинних нормативних документів, покращення ефективності і якості у проведенні занять і використання матеріально-технічної бази Інституту фізичної культури, на виконання рішення Вченої ради від 23.05.2011 року з 25 серпня 2011 року ліквідовано кафедру фізичного виховання як структурний підрозділ університету. В зв'язку з ліквідацією кафедри наказом передбачено: передати і розподілити ставки науково-педагогічних працівників і навчальне навантаження з фізичного виховання на факультетах за кафедрами Інституту фізичної культури; провести вивільнення працівників, зазначеної кафедри, погодивши звільнення з профспілками університету, згідно з діючим законодавством; оголосити конкурс на заміщення вакантних посад та доукомплектувати штат кафедр Інституту фізичної культури науково-педагогічними працівниками за результатами проведеного конкурсу до 30 серпня 2011 року. Наказом № 71 - к від 20 червня 2011 року «Про надання щорічної відпустки» ОСОБА_1 була надана щорічна відпустка за 2010 - 2011 рік строком на 56 календарних днів з 29 червня 2011 року по 23 серпня 2011 року. ОСОБА_1 відмовився від використання щорічної відпустки у зазначений термін та подав заяву з цього питання із визначенням строку на свій розсуд. Листом від 19 серпня 2011 року № 1328 ОСОБА_1 був проінформований про необхідність прибути 25 серпня 2011 року до відділу роботи з кадрами та документального забезпечення, бухгалтерії університету для отримання трудової книжки і розрахунку та про можливість прийняти участь у конкурсі на заміщення вакантної посади науково-педагогічного працівника. 22 серпня 2011 року ОСОБА_1 відмовився підписувати лист-ознайомлення до наказу про звільнення працівників університету та забирати трудову книжку. 26 серпня 2011 року ОСОБА_1 було направлено витяг з наказу від 22 серпня 2011 року № 96-к та запропоновано отримати трудову книжку. Поданням від 14 червня 2011 року № 935 Адміністрація Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка звернулась до Вільної профспілки «Воля», членом якої був ОСОБА_1, з поданням надати згоду на його звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Листами від 25 червня 2011 року № 47/2011-Д, від 29 червня 2011 року № 48/2011 - р Вільна профспілка «Воля» повідомила Адміністрацію Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка про відмову в наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Вказане подання розглядалось на засіданні комітету Вільної профспілки «Воля» 23 червня 2011 року.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до ст. 42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років, з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби. Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
Згідно ч. ч. 1,2 ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.
Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці. Державна служба зайнятості пропонує працівникові роботу в тій же чи іншій місцевості за його професією, спеціальністю, кваліфікацією, а при її відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. При необхідності працівника може бути направлено, за його згодою, на навчання новій професії (спеціальності) з наступним наданням йому роботи.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
При розгляді справи суд першої інстанції належним чином не з'ясував та не перевірив доводи та заперечення сторін, не дав належної оцінки зібраним у справі доказам та дійшов неправильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Висновки суду щодо відмови в задоволенні позову в повному обсязі є необґрунтованими, оскільки в Сумському державному педагогічному університеті ім. А.С. Макаренка відбулися зміни в організації праці у зв'язку з ліквідацією кафедри фізичного виховання та з наказу від 25 травня 2011 року ставки науково-педагогічних працівників ліквідованої кафедри передані до іншого структурного підрозділу - інституту фізичної культури. Таким чином, можна зробити висновки про те, що відповідач безпідставно звільнив ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у зв'язку із реорганізацією в структурі дія трудового договору ОСОБА_1 продовжується, оскільки власником не було проведено скорочення чисельності працівників, а тому позивач мав право продовжувати роботу в іншому структурному підрозділі університету до якого передали його ставку.
Крім того, суд першої інстанції при ухваленні рішення не звернув увагу на те, що ОСОБА_1 є членом профспілки «Воля», яка згоди на його звільнення не надавала, а тому підстав для його звільнення з Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка не було. Посилання суду на невідповідність такого висновку профспілки вимогам чинного законодавства є необґрунтованими.
Колегія суддів вважає, що при звільненні позивача було порушено норми чинного законодавства, а саме ст. ст. 36, 43, 49-2 КЗпП України, оскільки позивачу не було запропоновано наявні вакантні посади в установі.
Згідно додатку до особистого рахунку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, його середній заробіток складає 137 грн. 42 коп. за день. Таким чином, стягнення підлягає заробітна плата за час вимушеного прогулу за 6 місяців та 7 днів в сумі 18 551 грн. 70 коп.
Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що наказ № 71-к від 20 червня 2011 року «Про надання щорічної відпустки» по Сумському державному педагогічному університету ім. А.С. Макаренка і підлягає скасуванню є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 мав право на відпустку, крім того, кошти на відпустку йому було нараховано і виплачено, а тому немає жодних підстав скасовувати цей наказ.
Також, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди, оскільки він був позбавлений можливості заробляти на життя, а тому підлягає стягненню моральна шкода в сумі 300 грн.
За таких обставин погодитись з ухваленим рішенням не можна, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 88, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 лютого 2012 року щодо відмови ОСОБА_1 в задоволенні позову про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити частково: поновити ОСОБА_1 з часу звільнення на посаді доцента Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка, стягнути на його користь з Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка заробітну плату за час вимушеного прогулу 18 551 грн. 70 коп. з послідуючим утриманням при виплаті необхідних податків та платежів та стягнути на його користь компенсацію моральної шкоди 300 грн.
Стягнути в прибуток держави з Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка судовий збір в сумі 180 грн.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 лютого 2012 року щодо відмови в скасуванні наказу про надання щорічної відпустки залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -