Іменем України
27.03.2012 м. Ужгород
Колегія суддів палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого Куцина М.М.,
суддів Ігнатюка Б.Ю., Собослоя Г.Г.,
при секретарі Ердик В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 31 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, де накладено арешт на квартиру в АДРЕСА_1, -
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 31 січня 2012 року заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на майно відповідача ОСОБА_4, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідач подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу, де вказується, що така є незаконною та винесена з порушенням норм процесуального права. Просив суд ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 31 січня 2012 року скасувати та у задоволенні вимог відмовити.
Зокрема зазначає, що заявники не надали достатніх доказів, що відповідач по справі має намір відчужити належну йому квартиру згідно договору купівлі-продажу, та посилається на те, що суд відкрив провадження по даній справі за позовною заявою, якане відповідає вимогам ст.119 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що така підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.
Частиною 3 ст. 151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно може зникнути, зменшитись, погіршитись або може бути відчуженим
Предметом позову по даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу майна. Оскільки майно, на яке накладено арешт, є предметом позову і позивачі у своїй заяві про забезпечення позову достатньо обґрунтували, що існує реальна можливість відчуження даного майна відповідачем, то у суду першої інстанції були всі, передбачені процесуальним законодавством підстави, для вжиття даних заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на оспорюване майно є співмірними з позовними вимогами ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Доводи апеляційної скарги про невідповідність позовної заяви про невідповідність позовної заяви вимогам статті 119 ЦПК України не беруться до уваги колегією суддів, оскільки ця обставина не має жодного значення для даного апеляційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог ст.. 312 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає відхиленню, а ухвала Ужгородського міськрайонного суду від 31 січня 2012 року залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 31 січня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили, шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: