Дата документу 03.02.2012
Справа № 2-5438/11
03.02.2012 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого -судді Короля О.П.
при секретарі -Стаховій Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В позовній заяві зазначено, що сторони зареєстрували шлюб 18.03.1998 року, 10.09.2008 року шлюб був розірваний.
Від сумісного життя народились діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.06.2011 року з відповідача ОСОБА_2 на корить позивача ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дітей в розмірі 800 грн. щомісячно, однак даних коштів не вистачає для існування та задоволення всіх життєвих потреб дітей.
Позивач на даний час працює в службі приватного таксі та має незначні доходи, тим самим не має достатньо коштів для утримання дітей.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач та його представник позов не визнали та просили суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Сторони зареєстрували шлюб 18.03.1998 року, 10.09.2008 року шлюб був розірваний.
Від сумісного життя народились діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.06.2011 року з відповідача ОСОБА_2 на корить позивача ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дітей в розмірі 800 грн. щомісячно.
Частиною 2 ст. 223 ЦПК України визначено, що після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.
Враховуючи той факт, що аліменти з відповідача стягуються за рішенням суду, а позовні вимоги стосуються саме стягнення аліментів, а не зміни їх розміру позов не підлягає задоволенню з огляду на положення ч. 2 ст. 223 ЦПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення стану здоров»я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України.
Окрім регулярної сплати призначеної судом суми аліментів відповідач щомісяця приймає участь в матеріальному утриманні дітей, купляє їм одяг, подарунки, сплачує додаткові витрати за комунальні послуги, оскільки діти зареєстровані за адресою місця проживання відповідача : АДРЕСА_1.
В позовній заяві, наданій позивачем не міститься обґрунтованих фактів, які б свідчили про погіршення матеріального стану чи здоров'я позивача з моменту стягнення судом аліментів, а тому, призначений розмір аліментів не підлягає перегляду.
На підставі викладеного, суд вважає позов про стягнення з відповідача аліментів не доведеним і таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 192 СК України, ст.ст. 10, 60, 213, 215, 223 ч. ч 2, 4 ЦПК України,
В задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя: