Справа N 2н/0513/252/2012
23 березня 2012 року м. Димитров
Суддя Димитровського міського суду Донецької області Редько Ж.Є., розглянувши заяву державного підприємства «Регіональні електричні мережі» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію та про відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електроенергією для населення,-
06.03.2012 року заявитель ДП «Регіональні електричні мережі»звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію та збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електроенергією для населення.
Дана заява передана судді для розгляду по суті 12.03.2012 року.
За ухвалою від 13.03.2012 року заява ДП «Регіональні електричні мережі»була залишена без руху для усунення встановлених недоліків, які було усунено у визначений суддею строк та отримано 22.03.2012 року.
При вирішенні питання про відкриття наказового провадження вважаю, що у прийнятті частини вимог даної заяви, а саме: відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електроенергією для населення, треба відмовити з наступних підстав.
В обгрунтування своїх вимог заявитель посилається на те, що 14.03.2009 року при здійсненні перевірки енергопостачальною організацією виконання споживачем дотримання вимог Правил користування електроенергією для населення, які затверджені Кабінетом Міністрів України від 26 липня 1999 р. N 1357 (далі -Правила), було виявлено факт порушення з боку ОСОБА_1, а саме: самовільне зняття електролічильника, про що складено акт № 22542 від 14.03.2009 року.
Статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» порушення правил користування енергією, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку кваліфіковано як правопорушення.
Відповідно до п.38 Порядку застосування санкцій за порушення законодавства про електроенергетику, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2000 року № 1139, за порушення законодавства про електроенергетику з боку населення застосовуються санкції, передбачені Правилами.
Згідно за п.37 Правил енергопостачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.
Відповідно до п.6 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 року № 122, на підставі акта виявлених порушень енергопостачальник розраховує розмір завданих внаслідок викрадення електричної енергії збитків та надсилає споживачеві електричної енергії рахунок для їх оплати.
Тобто, за правовою природою вартість необлікованої електричної енергії є збитками для енергопостачальника і санкцією для споживача за порушення Правил.
Порядок розрахунку зазначених збитків визначено Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, затвердженою постановою НКРЕ України від 04.05.2006 року № 652.
Оплата енергії, що відпускається відповідно до договорів про постачання електричної енергії, здійснюється за регульованими тарифами.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.96 ЦПК України судовий наказ може бути видано у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг тощо.
За приписами ч.ч.3, 5 ст.100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу у разі, якщо заявлено вимогу, не передбачену ст.96 ЦПК України. Якщо така вимога є частиною з усіх заявлених вимог, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише в частині цих вимог.
З огляду на вищевикладене, вважаю, що стягнення збитків за порушення Правил не є боргом з оплати житлово-комунальних послуг, тому у прийнятті заяви в тій частині треба відмовити.
Решта вимог заяви про видачу судового наказу, яка стосується стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію відповідають вимогам ст.95, 96, 98, 99 ЦПК України, тому вважаю за необхідне відкрити у тій частині наказне провадження і видати судовий наказ по суті заявлених вимог.
Керуючись ст.ст. 96, 100 ЦПК України, суддя
Відмовити у прийнятті заяви державного підприємства «Регіональні електричні мережі» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електроенергією для населення.
Відкрити наказне провадження за заявою державного підприємства «Регіональні електричні мережі»про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію.
Ухвала в частині відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу та щодо мотивів недотримання правил підсудності може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у п'ятиденний строк з дня оголошення ухвали суду. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п*яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ж.Є.Редько