"05" березня 2012 р.Справа № 5017/87/2012
за позовом: закритого акціонерного товариства „РУР ГРУП С.А.”;
за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1)товариства з обмеженою відповідальністю „Енерджі трейд груп”;
2)дочірньої компанії „Укргазвидобування” національної акціонерної компанії „НАФТОГАЗ УКРАЇНА” Управління по переробці газу та газового кондансату.
до відповідачів: 1)статутного територіально-галузевого об'єднання „Південна залізниця”. 2)Одеської залізниці;
за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія”.
про стягнення 38 450,96 грн.
Суддя Цісельський О.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №34 від 11.01.2012р.;
від відповідача 1: ОСОБА_2 за довіреністю №380 від 03.03.2011р.;
від відповідача 2: ОСОБА_3 №86 від 03.01.2012р.; ОСОБА_4 за довіреністю №312 від 08.02.2012р.;
від третьої особи 1: не з'явився;
від третьої особи 2:ОСОБА_5 за довіреністю №2-62д від 26.12.2011р.;
від третьої особи 3: ОСОБА_6 за довіреністю №316 від 06.02.2012р.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, закритого акціонерного товариства „РУР ГРУП С.А.” (далі по тексту -ЗАТ „РУР ГРУП С.А.”), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з статутного територіально-галузевого об'єднання „Південна залізниця”(далі по тексту - СТГО „Південна залізниця”) та Одеської залізниці 38 450,96 грн. вартості вантажу, якого не вистачає.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.01.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі, їй присвоєно їй № 5017/87/2012 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач 1 в судовому засіданні проти позову заперечував, відзив на позов не надав.
Відповідач 2 проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві (вх.№2620/2021).
Третя особа 1 був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.01.2012р. наданими суду позивачем, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, але в судове засідання не з'явився, пояснень не надав.
Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши надані докази, суд встановив:
21.06.2011р. між ЗАТ "РУР ГРУП С.А." та товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд групп" ТОВ"Енерджі трейд групп") укладено договір поставкинафтопродуктів укладено договір поставки нафтопродуктів №21/06-11.
Згідно з умовами Договору ТОВ "Енерджі трейд групп" взяло на себе обов'язки Постачальника, а закрите акціонерне товариство "РУР ГРУП С.А."- Покупця.
В п.1.1. Договору вказано, що Постачальник зобов'язується поставити Покупцю нафтопродукти (далі - Товар) узгодженими партіями, а Покупець зобов'язується їх оплатити та прийняти в асортименті, кількості відповідно до поданих заявок, погоджених з Постачальником
Відповідно до п. 3.1 Договору поставка нафтопродуктів здійснюється на умовах FCA (франко-перевізник на естакаді наливу м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3). Умови поставки розуміються Сторонами відповідно до Правил «Інкотермс»в редакції 2000 р.
Згідно з п. 3.2. Договору при відвантаженні залізничним транспортом вантажовідправником за даним Договором є СТГО „Південна залізниця”".
В п. 4.2. Договору вказано, що Покупець проводить оплату Товару попереднім платежем в повному обсязі.
Відповідно до умов Договору позивачем було здійснено заявку на поставку партії нафтопродуктів та оплачено рахунок № 90269346 від 30.08.2011 року на суму 10 040 495,98 гривень за 1 004,050 тон палива дизельного Energy Л-Євро виду ІІ (далі - паливо дизельне).
Таким чином, вартість однієї тони Товару складає 10 000,00 гривень.
Приймання вказаної партії палива дизельного проводилось за двома станціями призначення: ст. Знам'янка Одеської залізниці (Знам'янська нафтобаза) та ст. Хащувате Одеської залізниці (Хащуватська нафтобаза).
В обох випадках приймання Товару здійснювалось за участю представника регіональної торгово-промислової палати України та представника вантажовідправника.
Так, за наслідками приймання вантажу на ст. Хащувате Одеської залізниці (Хащуватська нафтобаза) складено акт експертизи від 06.09.2011 № ГВ-99.
Відповідно до акту експертизи від 06.09.2011 № ГВ-99, складеного експертом Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати Солом'янчук Т.Г., Кравчук Д.В. (спеціаліст Хащуватського відділення ЗАТ «РУР ГРУП С.А.»), Кравчук В.Г. (директор Хащуватського відділення ЗАТ «РУР ГРУП С.А.») було встановлено недостачу палива дизельного вагою 1,789 тон.
Також факт нестачі підтверджується додатком до акту від 06.09.2011 року, складеним за участю представника Вантажовідправника (Відповідача 1).
За наслідками приймання вантажу на ст. Знам'янка Одеської залізниці (Знам'янська нафтобаза) складено акт експертизи від 06.09.2011 № В-827.
Відповідно до акту експертизи від 06.09.2011 № В-827, складеного експертом Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати Бондаренко Т.В., Компанійченко С.В. (диспетчер ЗАТ «РУР ГРУП С.А.»), Ніколєв М.М. (механік ЗАТ «РУР ГРУП С.А.»), Клопотава Л.Б. (лаборант ЗАТ «РУР ГРУП С.А.») було встановлено недостачу палива дизельного вагою 1,582 тон.
В розділі 22 акту зазначено, що експертизою встановлено: при відкриванні вантажоотримувачем в присутності експерта та представника ТОВ "ТД "Укртатнафта" ОСОБА_7 (довіреність № 2310/448 від 15.11.2010 року) цистерни № 73164360 зі справними ЗПУ з відтиском «НЗ84688», встановлено: при зовнішньому огляді цистерни № 73164360 виявлено на кришці заливної горловини не закручені всі барашки , на котлі цистерни є видимі свіжі сліди виливання дизельного палива.
Згідно з висновком експерта на підставі розділу 22 даного акту встановлено недостачу 1,582 тон дизельного палива.
Таким чином, загальна вага недостачі склала 3,371 тон.
В подальшому вантажоодержувач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відправника та перевізника вартості нестачі вантажу в розмірі 38 450,96 грн.
Перевіривши обґрунтованість доводів представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне:
Виходячи з ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України, ст.6 Статуту залізниць України, наявна у матеріалах справи залізничні накладні від 31.08.2011 р. №№ 44865038, 44864973 свідчить про укладення між ТОВ "ТД "Укртатнафта" (вантажовідправник) і Одеською залізницею (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ЗАТ „РУР ГРУП С.А.”.
Згідно п. 3.14 Договору приймання Товару по кількості здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказами Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 (далі - Інструкція).
В п 5.1.4 Інструкції вказано, що у разі надходження вантажу в технічно справних цистернах зі справними пломбами вантажовідправника і виявлення в них під час приймання нафти і нафтопродуктів нестач, що перевищують норми природних втрат і границі відносної похибки методу вимірювання маси згідно з договором, спір стосовно відшкодування нестач вирішується в порядку, передбаченому відповідним договором та діючим законодавством України.
Згідно з п. 5.2.8 Інструкції у разі встановлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника, яка після списання природних втрат перевищує граничнодопустиме відхилення між результатами вимірювання маси нафти та нафтопродуктів вантажовідправником і вантажоодержувачем (якщо це обумовлено умовами договору), матеріально відповідальна особа припиняє їх приймання і негайно повідомляє про це керівника свого підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа має забезпечити зберігання кількості одержаної нафти або нафтопродуктів, а також ужити заходів, що унеможливлюють погіршення їх якості. Одночасно з припиненням приймання вантажоодержувач зобов'язаний викликати представника вантажовідправника для участі в прийманні нафти або нафтопродуктів і складанні акта приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, якщо інше не передбачено умовами договору.
Вантажовідправником неналежним чином виконуються зобов'язання, а саме: недопоставлена частина Товару (палива дизельного в кількості 3,371 т).
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Частиною 2 ст. 306 ГК України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).
Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Відповідно до Додатку № 2 до підпункту 2.7.1 Правил перевезення небезпечних вантажів «Перелік небезпечних вантажів за номерами ООН»бензин моторний відноситься до небезпечних вантажів.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25 листопада 2008 року № 1430 затверджено «Правила перевезення небезпечних вантажів»(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2009 р. за 180/16196).
В п.п. 1.1, 1.2, вказано, що Правила перевезення небезпечних вантажів (далі -Правила) поширюються на перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом територією України. Правилами визначають основні норми та вимоги, що забезпечують безпеку перевезення небезпечних вантажів. Вимоги цих Правил є обов'язковими для суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та видів їх діяльності, які є учасниками перевезень небезпечних вантажів та будь-яких операцій, пов'язаних із перевезенням залізничним транспортом.
Згідно з п. 1.11.2. Правил Відправник зобов'язаний:
- використовувати вантажні одиниці, контейнери, контейнери-цистерни, цистерни, вагони, допущені та придатні для перевезення відповідних речовин, на яких нанесено встановлене Правилами маркування;
забезпечувати в певних випадках фізичний захист, охорону і супроводження небезпечного вантаж під час перевезення;
- визначати придатність контейнерів, цистерн, контейнерів-цистерн, бункерних піввагонів у комерційному і технічному плані для перевезення вантажу, а також проводити підготовку власних або орендованих вагонів та цистерн для перевезення;
- закривати запірні пристрої цистерни, контейнера-цистерни;
- відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів.
Згідно з ч. 2 ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт» за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Відповідно до п. 113 Статуту залізниць за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Частиною 2 ст. 306 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Згідно ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.
Згідно з п. 1.11.3.Правил Перевізник небезпечних вантажів зобов'язаний:
- забезпечувати перевезення небезпечних вантажів у встановленому порядку визначеними транспортними засобами та переконатися, що вагон, цистерна або контейнер, призначені для перевезення саме цих вантажів, не мають дефектів, тріщин, течі вантажу та відповідним чином обладнані та посвідчені;
- перевозити та передавати вантажоодержувачу небезпечний вантаж у встановлений термін, забезпечуючи його належне зберігання під час перевезення;
здійснювати в установленому порядку страхування відповідальності у разі настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів;
відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів.
Крім цього необхідно звернути увагу на те, що якщо вантажовідправник, виявивши під час завантаження технічну несправність вантажного транспорту, не скористається правом, наданим ч. 1 ст. 917 Цивільного кодексу України, на нього покладається відповідальність за втрату, псування або пошкодження вантажу.
Частиною 1 ст. 30 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Згідно з пунктом 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, тому при визначенні суми відшкодування за нестачу вантажу за рахунок вантажовідправника, або при встановленні за обставинами справи вини відправника у пошкодженні або псуванні вантажу необхідно виходити зі статей 22 та 623 Цивільного кодексу України, які передбачають, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати завдані збитки, до яких належать втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого права, в зв'язку з чим розмір (сума) збитків повинен визначатися втратами одержувача, а саме - сумою грошових коштів, сплачених за отриману пошкоджену або недоотриману продукцію за цінами, за якими її оплатив одержувач (в тому числі і за цінами посередника)".
Із залізничних накладних вбачається, що завантаження вантажу у цистерни здійснювалося відправником, який приписами ч.3 ст.308 ГК України, ч.1 ст.918 ЦК України, ст.31 Статуту залізниць України зобов'язаний визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні.
Виходячи з вищевикладеного, суд, робить висновок, що відповідальність за нестачу вантажу слід покласти, на ТОВ „ТД „Укртатнафта”.
Беручи до уваги наведене, господарський суд вказує, що ЗАТ „РУР ГРУП С.А.” правомірно заявлено до стягнення з відправника вантажу вартість нестачі вантажу.
Між тим, під час розрахунку відповідальної недостачі вантажу позивач не застосовано 2% природної втрати для рідких вантажів, зазначеної у перевізних документах, як-то визначено п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 р. № 644 та зареєстрованих в Міністерства юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5082.
З матеріалів справи вбачається, що нестача в цистернах №№73746281, 72219181, 73740771, 74738303, 73164360 складає 3371 кг.
Розмір нестачі з урахуванням 2% природної втрати в цистерні №73164360 складає 471 кг.
Розмір нестачі з урахуванням 2% природної втрати в цистерні №73746281 складає 1105 кг.
Нестача в цистерні №72219181 відсутня, наявний надлишок вагою 13 кг.
Нестача в цистерні №73740771 відсутня, наявний надлишок вагою 82 кг.
Нестача в цистерні №73740771 складає 60 кг, зазначений розмір входить в похибку вагів, з урахуванням норми нестачі 2% в зазначеній цистерні нестача відсутня.
Таким чином, маса відповідальної недостачі вантажу з урахуванням норми недостачі вантажу у розмірі 2% маси нетто вантажу по всім цистернам складає 1095 кг, а з ТОВ „ТД „Укртатнафта” підлягають стягненню кошти в сумі 10950 грн.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що нестача сталася з вини перевізника, суд, вважає, що відсутні підстави для притягнення до відповідальності Одеську залізницю.
Отже, в вимогах позивача про стягнення вартості нестачі з Одеської залізниці слід відмовити.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з ТОВ „ТД „Укртатнафта” вартості нестачі вантажу в розмірі 10950 грн., як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи, в іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача 1 пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з статутного територіально-галузевого об'єднання „Південна залізниця”(61052, м.Харків, вул. Червоноармійська,7, код 01072763) на користь закритого акціонерного товариства „РУР ГРУП С.А.” (03105, м. Київ, вул. Червоноармійська, 92, код 24714833) 11699,78 грн. -вартість нестачі; 461,84 грн. -судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.
Суддя Цісельський О.В.
Повне рішення складено 07.03.2012 р.