07 березня 2012 р. Справа № 60804/11/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Багрія В.М., Старунського Д.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області на постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 24.12.2010р. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області про зобов»язання до вчинення дій, -
15.12.2010р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати зобов»язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010р. в розмірі п»яти мінімальних заробітних плат, відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 24.12.2010р. заявлений позов задоволено. Зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі, передбаченому ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням виплачених коштів.
Не погодившись із постановою суду, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що розмір разової грошової допомоги на оздоровлення інвалідам 1-11 групи становить 120 грн.
Законодавцем не вносилися зміни до Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік», через що нарахування і виплата допомоги на оздоровлення позивачу правомірно здійснювалися із врахуванням вимог, передбачених постановою КабМіну України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції і з таким погоджується колегія суддів, позивач є особою, яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи (категорія 1), являється інвалідом ІІ групи. Перебуває на обліку у відповідача.
Позивач у 2010 році отримав щорічну допомогу на оздоровлення передбачену ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - 120 грн., оскільки ст.70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат.
Відповідно до ч.4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Так, позивач має право на одержання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах визначеними ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Всупереч ст.48 Закону, позивачу щорічна допомога на оздоровлення виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562, позивачу неправомірно виплачувалась щорічна допомога на оздоровлення в меншому розмірі, ніж це передбачено ст.48 зазначеного Закону.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.160, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ч.1 ст.205, ст.206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області - залишити без задоволення, а постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 24.12.2010р. у справі №2а-1784/10 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.П.Кушнерик
Судді: В.М.Багрій
Д.М.Старунський