Справа: № 2-а-1146/10 Головуючий у 1-й інстанції: Охрімчук І.Г.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
"22" лютого 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області, Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області, Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області про стягнення допомоги та доплати громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення,-
встановив:
15 лютого 2010 року позивач звернулася до Олевського районного суду Житомирської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області про визнання протиправними дій відповідача щодо недорахування та невиплати у повному розмірі доплати до пенсії передбачену ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, яка проживає на території Чорнобильської зони, яка є забрудненою, та є потерпілою від аварії на ЧАЕС 3 категорії, зобов'язання донарахувати та виплатити вказані доплати за період з 01 січня 1999 року по 01 березня 2009 року; про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2010 року позовні вимоги позивача до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області, Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області про стягнення допомоги та доплати громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення -задоволено частково, а саме: визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області, Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області -неправомірними; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області провести перерахунок та виплату позивачу допомогу як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановивши її на рівні 40% мінімальної заробітної плати визначених законодавством щомісячно, починаючи з 01 лютого 2009 року; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області провести перерахунок та виплату позивачу доплати до заробітної плати як особі, яка працювала на території радіоактивного забруднення відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановивши її на рівні двох мінімальних заробітних плат визначених законодавством щомісячно, починаючи з 01 лютого 2009 року. В решті позову позивачу відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області, Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення (категорія 3), серія Б №НОМЕР_1 виданим Житомирською облдержадміністрацією 01 грудня 1992 року, перебуває на обліку у відповідача та проживає у смт. Бучмани Житомирської області, яке за переліком населених пунктів Житомирської області віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата, яка становить у зоні гарантованого добровільного відселення -дві мінімальні заробітні плати.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 відсотків від мінімальної заробітної плати.
Всупереч ст. ст. 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу проводились відповідні виплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 836 від 26 липня 1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що при визначенні розміру щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства і розміру виплати громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення, застосуванню не підлягає наведена вище постанова Кабінету Міністрів України N 836 від 26 липня 1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача, тоді як при вирішенні даного спору застосуванню підлягають ст. ст. 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області, Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області -залишити без задоволення.
Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Грищенко Т.М. Лічевецький І.О.