713/424/12
06.03.2012 м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області в особі:
судді - Микуляк П.П.
при секретарі - Бринзей Н.М.
позивачки - ОСОБА_1
за участі представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ спільного майна подружжя
ОСОБА_1 17.11.2007р. уклала шлюб в Хустському РАЦС Хустськогого РУЮ з ОСОБА_3, про що зроблений актовий запис №338. Від даного шлюбу 02.12.2008р. народилася донька - ОСОБА_5. Донька проживає разом з відповідачкою та перебуває на її повному утриманні. Позивачка стверджує, що їхній шлюб носить формальний характер оскільки чоловік не поважає її як дружину, прислухається до думки своїх батьків, внаслідок чого виникають сварки, що негативно відображається на вихованні доньки. Оскільки подружні відносини припинилися фактично ще навесні 2011р. тому вирішили проживати окремо. Зазначає, що примирення між ними не можливе.
Відповідач з незрозумілих причин відмовляється від утримання дитини та не бере участі в її вихованні. Відповідач працює в УМВС м. Ужгород та має заробіток до 2000 грн. Інших утриманців не має.
На підставі вищевказаного позивачка просить стягнути аліменти на її користь у розмірі 1/3 частки від заробітку.
Оскільки на даний час вони з відповідачем не можуть дійти згоди щодо розподілу спільно набутого майна, що залишилося не поділеним вона вимушена звернутись до суду та просить поділити його між ними в судовому порядку, при розподілі просить врахувати інтереси неповнолітньої дитини.
Під час розгляду справи ОСОБА_1, у порядку ст.31 ЦПК України, уточняла свої позовні вимоги, згідно її заяви від 17.10.2011 року позивачка просить постановити рішення яким шлюб зареєстрований 17.11.2007р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - розірвати, стягувати на її користь щомісячно з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на утримання дочки - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки всіх доходів, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину певного віку з дня подання позову і до досягнення нею повноліття.
Просить здійснити розподіл майна подружжя в рівних ? частках тобто виділити їй з поміж всіх придбаних ними побутових речей - телевізор номінальною вартістю 8000 грн., холодильник номінальною вартістю 3000 грн. Стягнути на її користь з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ? вартості автомобіля марки «шеврове авео» д/з АО 7257 АО в сумі 32825 грн. та ? вартості автомобіля марки «опель астра» д/з АО 5162АС в сумі 36800 грн., визнати за позивачкою право власності на ? земельної ділянки площею 0,0936 га, що розташована в м.Ужгород вул. Собранецька 147 поз.32. для будівництва і обслуговування житлового будинку на яку виданий державний акт на право власності на ОСОБА_3 від 26.11.2009р. або стягнути на її користь грошову компенсацію ? вартості даної земельної ділянки. Стягнути з відповідача судові витрати по справі.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 уточнені позовні вимоги, згідно заяви від 17.10.2011 року, підтримали повністю, просили їх задовольнити в повному обсязі.
Пояснили, що відповідач, ще навесні при первісному поділі спільного майна не заперечував проти того, щоб телевізор знаходився по місцю проживання матері та дитини тому вказаний телевізор був перевезений до м. Хуст де і використовується.
Представник відповідача - ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позовних вимог відносно розірвання шлюбу не заперечував, відносно вимоги про стягнення аліментів зазначив, що відповідач готовий сплачувати аліменти у визначеному законом розмірі, які він оцінюю орієнтовно в 300-400грн. в задоволення інших уточнених вимог позовної заяви заперечив.
Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 17.11.2007р. уклала шлюб в Хустському РАЦС Хустськогого РУЮ з ОСОБА_3, про що зроблений актовий запис №338. Від даного шлюбу 02.12.2008р. народилася донька - ОСОБА_5. Донька проживає разом з відповідачкою та перебуває на її повному утриманні. Починаючи з весни 2011 року сторони припинили спільне проживання. Їхній шлюб носить формальний характер оскільки вони різних поглядів на життя, внаслідок чого виникають сварки, що негативно відображається на доньці. Подружні відносини припинилися фактично ще у березні 2011р., тому вирішили проживати окремо. Примирення між ними не можливе.
Відповідач аліменти на утримання дитини в добровільному порядку не сплачує.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач працює опер уповноваженим лінійного відділу УМВС України на Львівській Залізниці, і відповідно має дохід, що підтверджується довідками про доходи №368 від 02.08.2011р., №206 від 02.11.2011р., №206 від 02.11.2011р.,№ 491 від 19.10.2011р., може утримувати дитину.
У відповідності до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Позивачкою ставиться питання про стягнення на її користь щомісячно з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліментів на утримання дочки - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки всіх доходів, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину певного віку з дня подання позову і до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст. 181, ч.2 ст. 182 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу або у твердій грошовій сумі; розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач ухиляється від утримання своєї дитини, є працездатний, має регулярний дохід, інших утриманців не має, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частки всіх доходів, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину певного віку з дня подання позову і до досягнення нею повноліття.
Шлюб, укладений 17.11.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, який зареєстрований Хустським РАЦС Хустськогого РУЮ, про що зроблений актовий запис в книзі реєстрації шлюбів №338. - розірвати.
За час спільного проживання подружжям було придбано:
- Новий автомобіль марки «шеврове авео» д/з АО 7257 АО вартістю 65650 грн. згідно договору купівлі продажу автомобіля від 29.09.2008р.( а.с. 57-60)
- Холодильник марки «Самсунг» вартістю 3000грн. та мікрохвильову піч марки «Самсунг» вартістю 2000грн. - товарний чек від 25.04.2008р.
Купівля інших речей в т.ч. автомобіля марки «опель астра» д/з АО 5162АС під час шлюбу, які б підлягали розподілу внаслідок розірвання шлюбу всупереч вимогам ст.60 ЦПК України позивачкою доведена не була. Жодних письмових доказів володіння автомобілем суду представлено не було. Так само відповідачем не було доведено всупереч вимогам ст.60 ЦПК України, що під час спільного проживання подружжя була придбана відеокамера, яка підлягає розподілу оскільки до матеріалів справи була долучена тільки інструкція з використання відеокамери у вигляді посібника, що не може свідчити про купівлю подружжям відеокамери під час спільного проживання.
Представником відповідача ОСОБА_4 було надано суду оригінал договору банківського вкладу «декада» від 31.01.2011р. укладеного між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1, де вказано, що вкладник вносить на депозитний рахунок 1900 дол.США без права поповнення. Тому як зазначає представник відповідача вказані кошти підлягають до розподілу. З вказаним твердженням суд не можу погодитися оскільки згідно показів позивачки договорів депозитного вкладу існувало два на прізвище позивачки та на прізвище відповідача, зазначений договір укладався строком на 10 днів, і відповідно закінчив свою дію 10 лютого 2011р. В цей період всі кошти які витрачалися - то витрачалися на потреби сім'ї.
Доказів, які б підтвердили власні твердження або спростовували вищезазначені твердження позивачки відповідачем всупереч вимогам ст.60 ЦПК України судові не наведено не було.
Представник позивача ствердив, що у 2008р. тобто під час шлюбу купівля автомобіля марки «шеврове авео» була здійснена за кошти батька відповідача - ОСОБА_7, який позичив своєму синові - ОСОБА_3 - 14000 дол. США. Та надав суду розписку в якій друкованим текстом зазначено, що ОСОБА_3 отримав грошові кошти на придбання автомобіля в сумі 14000 дол. США, які зобов'язується повернути по першій письмовій вимозі батька. Вказані кошти зі слів представника позивача батько ОСОБА_7 отримав за проданий ним автомобіль марки АУДІ А6 2000р.в. та додав Акт експертизи визначення ринкової вартості автомобіля. Де зазначено, що на червень місяць 2008 р. середня ринкова вартість автомобіля АУДІ А6 2000р.в. складала 22560 дол. США. Представник відповідача додатково повідомив суду, що його довіритель до теперішнього часу не повернув своєму батьку вказані кошти.
Позивачка ОСОБА_1 повідомила суду, що ії шлюб з відповідачем укладений в листопаді 2007р., кошти на автомобіль були відкладені обома ще заздалегідь до її купівлі - з весілля. Про існуючу розписку їй не було відомо, кошти не отримувала, вважає її надуманою, оскільки автомобіль марки «шеврове авео» був придбаний під час шлюбу та для потреб сім'ї. Зазначені обставини суд може прийняти до уваги. Оскільки відповідачем ОСОБА_3 не доведено факт отримання від свого батька ОСОБА_7 грошових коштів у порядку визначеному ст. 1046-1049 ЦК України.
Поділ майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст.372 ЦК України.
Статтею 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч.1 ст.70 СК України). Принцип рівності прав співвласників у спільній сумісній власності закріплений і у ч.2 ст.372 ЦК України.
Частинами 2 та 3 статті 70 СК України передбачено, що при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
На підставі вищевказаного суд визнав що позивачці та відповідачу по справі належить по ? частці спільно набутого майна, що в даному випадку складає 1/2 частки автомобіля марки «шеврове авео» д/з АО 7257 АО вартістю 65650 грн. згідно договору купівлі продажу автомобіля від 29.09.2008р.
Вказаний автомобіль марки «шеврове авео» д/з АО 7257 АО відповідачем ОСОБА_3 був знятий з обліку для реалізації в межах України 26.06.2011р., вказана обставина підтверджується довідкою УМВС України в Закарпатській області Ужгородське ВРЕР №8/р-1317 віж 13.09.2011р.
За таких обставин суд стягує 32825грн. - як ? вартості автомобіля з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1
Враховуючи те що розмір стягуваних аліментів в даному конкретному випадку є недостатнім для забезпечення фізичного, духовного розвитку неповнолітньої дитини, а також інші обставини, що мають важливе значення а саме те що прожитковий мінімум для дитини певного віку складає з 01.01.2012р. - 893 грн., суд приходить до переконання, що є достатньо підстав при поділі спільного побутового майна колишнього подружжя відступити від засад рівності їх часток у цьому майні та збільшення частки ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки поділивши його наступним чином: визначити за ОСОБА_1 право власності на телевізор, яким вона разом з дитиною користується та холодильник марки «Самсунг»
Рішенням сесії Ужгородської міської ради від 18.12.2008р. №946 ОСОБА_3 було виділено земельну ділянку площею 0,0936 га, що розташована в м.Ужгород вул. Собранецька 147 поз.32. для будівництва і обслуговування житлового будинку. Державний акт на право власності серія ЯЗ 222556 виданий 26.11.2009р. на ім'я ОСОБА_3 проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4.
Відповідно до положень ст.368 ЦК України та ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Статтею 61 СК України визначено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Законом України «Про внесення зміни до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об'єктів права спільної сумісної власності подружжя» №2913-VI від 11.01.2011 року статтю 61 СК України доповнено частиною п'ятою, відповідно до якої об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.
Земельна ділянка площею 0,0936 га, що розташована в м.Ужгород вул. Собранецька 147 поз.32. для будівництва і обслуговування житлового будинку. Державний акт на право власності серія ЯЗ 222556 виданий 26.11.2009р. на ім'я ОСОБА_3 проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4. не може бути визнана об'єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки право власності на такі об'єкти їх власники набули у 2009р. тобто до 08.02.2011 року - до набрання чинності Закону України «Про внесення зміни до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об'єктів права спільної сумісної власності подружжя» №2913-VI від 11.01.2011 року.
Дія актів цивільного законодавства в часі чітко врегульована ст.5 ЦК України, якою визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Статтею 88 ЦПК України передбачено, що якщо позов задоволено частково то судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 60, 61 ,69 ,70,180, 182, 184 СК України, ст.5,368,372,1046-1049 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 14, 60, 88, 208, ч.3 209, 212-215, 218, 226, 228 294 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_6, про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.
Шлюб, укладений 17.11.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6, який зареєстрований Хустським РАЦС Хустськогого РУЮ, про що зроблений актовий запис в книзі реєстрації шлюбів №338. - розірвати.
Доньку ОСОБА_5 залишити на вихованні матері.
При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС-у ОСОБА_1 встановити дошлюбне прізвище «Тюшка».
При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС-у стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь держави державне мито по 8 гривень 50 коп. грн. з кожного.
Стягнути з ОСОБА_6, на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частки всіх доходів, але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину певного віку з дня подання позову і до досягнення нею повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь держави 51 гривень держмита та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 ? частки вартості автомобіля марки «шеврове авео» д/з АО 7257 АО в сумі 32825 грн.
Визначити за ОСОБА_1 право власності на телевізор та холодильник марки «Самсунг»
Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., державне мито в розмірі 328,25 грн.
В решті заявлених вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Хустського
районного суду: ОСОБА_8
06.03.2012