Справа: № 2а/2506/5984/11 Головуючий у 1-й інстанції: Харечко Л.К.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
"15" березня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Чернігові ради на постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 06 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Чернігові ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік та здійснити виплати, -
У березні 2011 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м.Чернігова з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Чернігові ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за 2010 рік та здійснити виплати. Свої вимоги мотивує тим, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, являється інвалідом ІІ групи та має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п»яти мінімальних заробітних плат, однак відповідач зазначену допомогу на оздоровлення виплачує останньому в нижчих розмірах ніж передбачено законом.
Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 06 квітня 2011 року позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Чернігові ради, одноразова компенсація за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 не нараховувалась та не виплачувалась.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, якого віднесено до І категорії та має ІІ групу інвалідності.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ст. 46 Конституції України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що при визначенні розміру одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю позивачу застосуванню підлягає стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
Відтак, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним, а тому підстав для її задоволення немає.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України, ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає, як така, що постановлена за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в справах, розгляд яких передбачено п. 2 ч. 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Чернігові ради -залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 06 квітня 2011 року -без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П. Твердохліб В.А.