Україна
22-ц/490/2788/12 Головуючий у 1 й інстанції - Черновський Г.В.
Категорія 19/27 Доповідач - Глущенко Н.Г.
20 березня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Глущенко Н.Г.
суддів - Баранніка О.П., Рудь В.В.
при секретарі - Біленькій О,Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 8 листопада 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»про визнання договору поруки нікчемним, -
Відповідач ОСОБА_5, через свого представника ОСОБА_6, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.11.2011 року, ухваливши нове рішення про часткове задоволення позовних вимог банку та задоволення зустрічного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення ухвалене з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права / а. с. 192- 194 /.
Зазначеним заочним рішенням від 08.11.2011 року позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» задоволено.
Суд стягнув солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»заборгованість за кредитним договором в розмірі 26652,36 грн. та судові витрати по справі в розмірі 296,52 грн.
У зустрічному позові ОСОБА_2 до ПАТ «Банк «Фінанси та кредит»про визнання договору поруки нікчемним -відмовлено / а. с. 171-172 /.
Судом встановлено, що 28.05.2008 року між ВАТ «Банк «Фінанси та кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір №006/08-ДМК/10, згідно якого ОСОБА_3 отримала кредитні кошти на строк з 28.05.2008 року по 10.12.2009 року в сумі 25000 грн. зі сплатою процентної ставки 33% річних / а. с.10-13 /.
Відповідно до умов договору позичальник зобов'язаний здійснювати погашення кредиту та сплату відсотків щомісячно в строк з 1 по 10 число кожного місяця у відповідності з Графіком зниження заборгованості, що є додатком № 1 до кредитного договору.
Попри взяті на себе зобов'язання відповідач ОСОБА_3 не виконував умови кредитного договору стосовного своєчасного повернення отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, у зв'язку з чим, станом на 01.08.2011 року, виникла заборгованість перед банком 26652,36 грн., де : заборгованість за кредитом -18245,64 грн.; заборгованість по відсоткам за користуванню кредитом -3419,94 грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту 4986,78 грн. / а. с. 2-3,7-9,118,120-125 /.
В забезпечення виконання Кредитного договору №006/08-ДМК/10 від 28.05.2008 року між банком та ОСОБА_3 (позичальник), ОСОБА_4 (поручитель) 28.05.2008 року було укладено договір поруки №006/08/01-ДМК/10 згідно якого поручитель зобов'язався перед банком в повному обсязі відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань, що випливають з кредитного договору, з умовами якого він ознайомлений і згоден з цими умовами / а. с. 14-15 /.
Крім того, в забезпечення виконання Кредитного договору №006/08-ДМК/10 від 28.05.2008 року між банком та ОСОБА_3 (позичальник), ОСОБА_2 (поручитель) 28.05.2008 року було укладено договір поруки №006/08/02-ДМК/10 згідно якого поручитель зобов'язався перед банком в повному обсязі відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань, що випливають з кредитного договору, з умовами якого він ознайомлений і згоден з цим умовами / а. с. 16-17 /.
У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору, як позичальнику, так і поручителям банком були направлені відповідні повідомлення / а. с. 28-38 /.
За таких обставин, та виходячи з доказів по справі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги банку, відносно кредитного договору №006/08-ДМК/10 від 28.05.2008року та договорів поруки №006/08/01-ДМК/10 і №006/08/02-ДМК/10 від 28.05.20108 року, підлягають задоволенню згідно ст. ст. 526,527,530,543, 546,547,553,554,1049,1054 ЦК України.
Щодо зустрічного позову ОСОБА_2, то суд першої інстанції прийшов до висновку, що він задоволенню не підлягає, в силу ст. ст. 207,218,546,553,626,629 ЦК України, ст.65 СК України, оскільки договір поруки №006/08/02-ДМК/10 від 28.05.2008 року, що укладений між банком та ОСОБА_3 (позичальник), ОСОБА_2 (поручитель), - укладено у відповідності з вимогами чинного законодавства, тобто у письмовій формі та підписано всіма сторонами, а не підписання поручителем другої сторінки договору не є обов'язковою умовою укладення правочину.
Також, суд першої інстанції прийшов до висновку, що договір поруки, що укладений в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_7 по кредитному договору, створює обов'язки лише для тих осіб, які його уклали. Договір поруки не створює обов'язків для дружини та двох дітей ОСОБА_2 Вказаний правочин не містить будь-яких умов щодо майна, яке належить подружжю ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, і не порушує права та інтереси сім'ї ОСОБА_2
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував прав і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в силу умов Кредитного договору №006/08-ДМК/10 від 28.05.2008року та Договорів поруки №006/08/01-ДМК/10 і №006/08/02-ДМК/10 від 28.05.20108 року і ст. ст. 526,527,530,543, 546,547,553,554,1049,1054 ЦК України, як і обґрунтовано відмовив ОСОБА_2 в його зустрічному позові в силу ст. ст. 207,218,546,553,626,629 ЦК України, ст.65 СК України.
Розрахунок заборгованості за кредитним договором позивачем проведено правильно у відповідності з умовами Кредитного договору №006/08-ДМК/10 від 28.05.2008року та діючим матеріальним законом / а. с. 2-3,7-9,118,120-125 /.
Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача ОСОБА_2 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтами норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Справа розглянута судом першої інстанції у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог і на підставі доказів, що були надані суду сторонами.
Таким чином, доводи, викладені а апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції та встановлені ним обставини.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 8 листопада 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.