Справа: № 2а/2570/5368/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Д'яков В.І.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
"14" березня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Костюк Л.О., Романчук О.М.,
при секретарі: Акуленко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Прилуки Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 20.10.2011 року звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до УПФУ у м. Прилуки Чернігівської області про визнання дій протиправними, зобов'язання виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 10 посадових окладів відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу»№ 3723-XII від 16.12.1993 року у зв'язку з припиненням державної служби і виходом на пенсію за віком, звернення судового рішення до негайного виконання.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача та зобов'язано останнього виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 37 Закону. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу про скасування незаконної, на його думку, постанови суду першої інстанції. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача згідно наказу № 56-о від 30.08.2011 року, було звільнено з посади начальника УПФУ у м. Прилуки Чернігівської області у зв'язку з реорганізацією та скороченням зазначеної посади відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.
У зв'язку із зазначеним, з 08.09.2011 року позивачу призначена пенсія за віком у відповідності до ст. 37 Закону, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка відповідача № 13414/04 від 03.11.2011 року. В даній довідці зазначено, що стаж державної служби позивача становить 16 років 10 місяців 21 день, загальний стаж роботи -34 роки 03 місяці 12 днів.
12.09.2011 року позивач звернувся із заявою до відповідача про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів, передбаченої ст. 37 Закону у зв'язку з припиненням державної служби і виходом на пенсію за віком.
Листом відповідача № 322/04/К-3 від 14.09.2011 року позивача повідомлено, що підстави для виплати наведеної вище допомоги відсутні. В обґрунтування такої позиції відповідач зазначив, що на момент припинення службово-трудових відносин з державним службовцем відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку … з реорганізацією, ліквідацією тощо у відповідного органу державної влади не виникає правової підстави для нарахування та виплати 10 посадових окладів, так як зазначені підстави припинення державної служби для такої виплати не передбачені ст. 37 Закону.
Суд першої інстанції, проаналізувавши доводи відповідача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку про невідповідність таких доводів вимогам чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 37 Закону, державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення до відповідача позивач вже був пенсіонером, стаж державної служби якого становить більш ніж 10 років, а саме: 16 років 10 місяців 21 день.
Крім того, колегією суддів взято до уваги лист Мінпраці та соціальної політики України № 396/13/155-09 від 17.09.2009 року «Щодо виплати грошової допомоги при достроковому виході на пенсію», згідно з яким норма щодо виплати грошової допомоги у разі звільнення з посади державного службовця у зв'язку з виходом його на пенсію застосовується також при достроковому виході на пенсію державних службовців у зв'язку із звільненням відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП.
Проаналізувавши викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має повне право на виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 37 Закону.
Таким чином, суд першої інстанції цілком правомірно задовольнив позовні вимоги щодо визнання дій відповідача щодо відмови виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 37 Закону протиправними за зобов'язання відповідача здійснити таку виплату.
Що стосується відмови у задоволенні позову в частині позовних вимог про звернення судового рішення до негайного виконання, колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 256 КАС України містить перелік підстав для негайного виконання постанов суду.
Проаналізувавши дану норму, апеляційна інстанція встановила, що заявлені позивачем вимоги до наведеного вище переліку не відносяться.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог щодо негайного виконання судового рішення.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції обставини справи встановлені правильно, з'ясовані повно та об'єктивно, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, апеляційна скарга УПФУ у м. Прилуки Чернігівської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 189, 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області -залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Костюк Л.О. Романчук О.М
Повний текст ухвали виготовлено: 19.03.2012 року