Справа: № 2а/2570/4854/11 Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В.
Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
"13" березня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Бабенка К.А, Федотова І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова до Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій незаконними та скасування постанови,-
У вересні 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій незаконними та скасування постанови. Свої вимоги обґрунтовує тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження була отримана позивачем 15.09.2011 року, в той час як постанови про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій прийняті 14.09.2011 року, тобто без урахування відповідачем права позивача на оскарження процесуальних документів. Крім того, відпрацювання документів про виконання судових рішень здійснюється за допомогою програмного комплексу АСКОПД/КОМТЕХ, використання якого для проведення перерахунку пенсії на підставі виконавчих листів займає певний час, що унеможливлює виконання постанови державного виконавця в день її надходження. Позивач також вказував, що суми витрат на проведення виконавчих дій, визначені державним виконавцем, є непідтвердженими та завищеними. Також зазначив, що управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова не забезпечене коштами, необхідними для сплати виконавчих зборів. Вважає дії державного виконавця Курильця В. І. щодо винесення постанов від 14.09.2011 року незаконними, оскільки позивачем було вжито заходів щодо негайного виконання виконавчого листа з урахуванням положень статті 25 Закону України «Про виконавче провадження»щодо можливості самостійного виконання судового рішення боржником в розумний строк.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що суперечить нормам матеріального права, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов повністю.
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції було встановлено наступне.
На виконання до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області надійшов виконавчий лист Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.08.2011 року № 2-а/2506/14411/11 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова здійснити перерахунок державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до вимог статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
На підставі виконавчого листа та заяви стягувача державним виконавцем 07.09.2011 року, керуючись ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, зобов?язано відповідача виконати судове рішення за вказаним виконавчим листом негайно та надано час для добровільного його виконання.
Копію постанови про відкриття виконавчого провадження направлено сторонам до відома та виконання згідно статті 31 Закону України «Про виконавче провадження».
В зв'язку з тим, що боржником станом на 14.09.2011 року виконавчий лист не виконаний та керуючись статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було прийнято постанову від 14.09.2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1360,00 грн.
Вищевказана постанова була надіслана на адресу позивача, про що свідчить супровідний лист від 14.09.2011 року № 1354-5.
Також державним виконавцем 14.09.2011 року прийнято постанову відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження»якою стягнуто з Управління Пенсійного фонду в Деснянському районі м. Чернігова витрати на проведення виконавчих дій у сумі 38,62 грн., пов?язані з організацією та проведенням виконавчих дій.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що спірні постанови відповідача є правомірними та такими, що прийняті на підставі чинного законодавства України, а тому відсутні підстави для їх скасування.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Частиною 4 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що у разі якщо рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня після надходження документів, зазначених у статті 17 цього Закону, і невідкладно розпочинає його примусове виконання.
За змістом ст. 25 вказаного Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження»у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження»витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти виконавчого провадження складаються, зокрема, з коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника. Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.
Таким чином, виходячи з правил зазначеного вище законодавства України, колегія суддів вважає, що державним виконавцем було прийнято спірні постанови у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що дії державного виконавця відповідають вимогам чинного законодавства України, а постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій прийняті в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення даного позову.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова -залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Мельничук В.П.
Судді: Бабенко К.А Федотов І.В.