Справа: № 2а/2570/4412/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
"21" лютого 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
при секретарі Гринчуку В.О.,
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради до Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,-
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року у задоволенні позовних вимог управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради до Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року з мотивів порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що виконання судового рішення в установлений судом спосіб і порядок є неможливим, так як у виконавчому документі не зазначений код економічної класифікації видатків бюджету, який, виходячи зі змісту супровідних документів, не відповідає економічній сутності боргу, а тому виконати його неможливо.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що 04 серпня 2011 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Петренком С.В. у ході здійснення виконавчого провадження №24074478 при примусовому виконанні виконавчого листа №2-а-2092/08, виданого 03 грудня 2010 року Чернігівським окружним адміністративним судом про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради здійснити нарахування ОСОБА_3 одноразової компенсації, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС -інваліду 2 групи, в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, яка складалась на момент встановлення інвалідності 2 групи, та виплатити її позивачу з урахуванням отриманої компенсації, винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»у зв'язку з неможливістю виконати рішення суду без участі боржника, а виконавчий документ повернутий до Чернігівського окружного адміністративного суду.
04 серпня 2011 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Петренком С.В. у зв'язку із закінченням виконавчого провадження та невиконанням постанов про накладення штрафів винесена постанова про виведення в окреме провадження «Постанови про накладення штрафу» від 23 червня 2011 року та «Постанови про накладення штрафу»від 06 липня 2011 року.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»та в межах своєї компетенції.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:
Згідно ст.11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У відповідності до ст.75 вищенаведеного Закону після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст.89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Відповідно до ст.89 Закону України «Про виконавче провадження»у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
При цьому ч.3 ст.75 вищезазначеного Закону передбачено, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст.89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця від 04 серпня 2011 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Чернігівського окружного адміністративного суду №2-а-2092/08 від 03 грудня 2010 року на підставі п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»у зв'язку з поверненням виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому ч.3 ст.75 цього Закону. При цьому державним виконавцем дотримано вимоги ст.ст.75, 89 Закону України «Про виконавче провадження»щодо накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду, однак, станом на момент закінчення виконавчого провадження, 04 серпня 2011 року, постанови про накладення штрафу від 23 червня 2011 року та від 06 липня 2011 року, які являються виконавчими документами в силу п.7 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження», не виконані та правомірно виведені в окреме провадження для подальшого виконання, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності дій державного виконавця при винесенні постанови про виведення в окреме провадження «Постанови про накладення штрафу»від 23 червня 2011 року та «Постанови про накладення штрафу»від 06 липня 2011 року.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради -залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 21 лютого 2012 року.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Грищенко Т.М. Лічевецький І.О.