Справа: № 2-а-1525/11 Головуючий у 1-й інстанції: Куровський Ю. В.
Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
"28" лютого 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Романчук О.М.;
Суддів: Пилипенко О.Є.; Шелест С.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області про визнання дій незаконними та перерахунок допомоги, -
Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 квітня 2011 року позовні вимоги задоволено частково (а.с. 17-18).
На вказану постанову суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким позивачу в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі (а.с. 21-23).
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Судом першої інстанцій встановлено, що позивач є дитиною війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно з ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
Позивач має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але відповідач в порушення вимог діючого законодавства не здійснив її підвищення.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який своїм рішенням зобов'язав відповідача провести у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених коштів по виплаті зазначеного підвищення до пенсії.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області залишити без задоволення, постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 квітня 2011 року -без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Пилипенко О.Є. Шелест С.Б.