Ухвала від 13.03.2012 по справі 2а/2570/3127/2011

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/3127/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

УХВАЛА

Іменем України

"13" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Пилипенко О.Є.,

суддів: Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЮТбуд" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2010 року позивач -Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " ВЮТбуд " про стягнення адміністративно -господарських санкцій та пені, в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЮТбуд" (р/р: 260068847, ЧОД АТ «Райффайзенбанк Аваль», МФО: 353348, код ЄДРПОУ: 30904367) в дохід державного бюджету 6505,95 грн. адміністративно -господарських санкцій та 103,35 грн. пені.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що при ухваленні постанови суду першої інстанції були порушені норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року -залишити без змін, виходячи із наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того що, відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; - відповідачем, за періоди з січня по квітень та з червня по грудень 2010 року, не вжито усіх вищезазначених заходів для працевлаштування інвалідів, а отже застосування до нього адміністративно-господарських санкцій є обгрунтованим та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЮТбуд»(код ЄДРПОУ 30904367) зареєстроване Ріпкинською районною державною адміністрацією Чернігівською області 18.03.2005 року (а.с.8-11).

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у ТОВ «ВЮТбуд» в 2010 році становила 84 особи та відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів для позивача повинен становити 3 особи, з яких кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність 2 особи, які відпрацювали, згідно Списку працюючих інвалідів, доданого до Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, 21 місяць, що, відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 1442\11722, дорівнює середньообліковій кількості штатних працівників - інвалідів 2 особи.

Річний фонд оплати праці, зазначений в звіті за 2010 рік на підприємстві відповідача складає 546500 грн., а середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 6505,95 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України «Про основи захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року N 70 "Про реалізацію статей 19 та 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" затверджено «Порядок зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарських об'єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів»відповідно до якого зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарському об'єднанні та підприємствах, що входять до його складу, здійснюється відповідно до Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Мінпраці від 10 лютого 2007 р. N 42.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" форма N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" (далі - звіт), що заповнюється за рік, поширюється на всі підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, у яких працює за основним місцем роботи від 8 і більше осіб.

Звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

У відповідності до п. 3.1., 3.2. Інструкції у рядку 01 відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 N 286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за N 1442/11722 (із змінами).

У рядку 02 відображається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

У рядку 03 відображається кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Як зазначалося раніше чисельність штатних працівників облікового складу відповідача в 2010 році складала 84 особи, а отже норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів для відповідача становить -3 особи.

Натомість, згідно Списку працюючих інвалідів, доданого відповідачем до Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність на підприємстві -2 особи.

Відповідно до ч.8 ст. 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до Закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів.

Відповідальність підприємства за невиконання даної норми встановлюється законом.

Так, статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів»встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Окрім того, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду звертає увагу на те, що в обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності входить не лише виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а й обов'язок по надаванню державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, і звітів до Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копії звітів, поданих відповідачем до державної служби зайнятості, лише в одному звіті, а саме - звіт за травень 2010 року, наявна відмітка «інваліди», що також підтверджується копією листа з Ріпкинського районного центру зайнятості від 16.06.2011 року № 390, в якому, крім того зазначено, що протягом червня-грудня 2010 року вакансія для працевлаштування не підтверджувалась та нових не подавалось.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не підтверджено створення робочих місць для інвалідів на підприємстві, як і не надано доказів здійснення інших заходів з пошуку та забезпечення працевлаштування інвалідів за періоди з січня по квітень та червня по грудень 2010 року.

Разом з тим, є правомірним висновок суду першої інстанції, що відповідачем вжито усіх заходів для працевлаштування інвалідів у травні 2010 року, а тому застосування до нього адміністративно-господарських санкцій у даний період є неправомірним з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»чітко визначені обов'язки підприємства, що використовує найману працю виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до листа Ріпкинського районного центру зайнятості, ТОВ «ВЮТбуд»в травні місяці подавав звіт ф.3-ПН «Про наявність вакансій»для інваліда.

Частина 1 статті 18 Закону встановлює, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

А отже, висновок суду першої інстанції щодо того, що стаття 18 Закону не встановлює правил, за якими підприємство було б зобов'язане самостійно здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування на своєму підприємстві є правомірним.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б. Шелест С.Б.

Попередній документ
22312475
Наступний документ
22312477
Інформація про рішення:
№ рішення: 22312476
№ справи: 2а/2570/3127/2011
Дата рішення: 13.03.2012
Дата публікації: 04.04.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019)