Справа: № 2а/2370/4280/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О.
Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
"13" березня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Гончар Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційної скарги ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Христинівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, -
У жовтні 2010 року позивач -Христинівський районний центр зайнятості звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, в якому просив стягнути з громадянина ОСОБА_2 борг в сумі 3 796,86 гривень.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року -без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 3 статті 1 Закону України “Про зайнятість населення” від 1 березня 1991 року № 803-XII в Україні до зайнятого населення в тому числі належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, а як вбачається з довідки № 50/10-04 від 11.08.2010 року, наданої Христинівською районною державною адміністрацією Черкаської області, позивач з 10.04.2003 року по 12.02.2009 року перебував в єдиному державному реєстрі підприємців та організацій України як фізична особа -підприємець, а отже позивач, не є безробітним в розумінні Закону України «Про зайнятість населення».
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, 11.10.2007 року відповідач подав до Христинівського районного центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного та зазначив, що в даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.
Згідно наказу позивача від 11.10.2007 року № НТ 071011 відповідачу надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю як застрахованій особі.
В період перебування на обліку в центрі зайнятості в якості безробітного відповідачу була виплачена допомога по безробіттю в розмірі 3 796 грн. 86 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи .
В ході перевірки достовірності даних безробітних встановлено, що відповідач з 10.04.2003 року був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, що підтверджується доданим до матеріалів справи листом від 11.08.2010 р. № 50/10-04 державного реєстратора Христинівської районної державної адміністрації.
Про даний факт відповідач центр зайнятості не повідомив.
Відповідно до підпункту «б»пункту 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України “Про особисте селянське господарство”; обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу; які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах; працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.
Частиною 1 статті 2 Закону № 803-XII натомість передбачено, що безробітними, визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Згідно з частиною 3 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими частинами дев'ятою - вісімнадцятою статті 47 цього Закону, а саме, для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа подає державному реєстратору встановлений перелік документів, в тому числі довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості або про те, що вона не перебувала на обліку.
Як вбачається з матеріалів справи, проведення державної реєстрації припинення відповідачем підприємницької діяльності здійснено 12.02.2009 року.
Таким чином, підстави для надання відповідачу статусу безробітного, відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення», на момент звернення з відповідною заявою до позивача були відсутні, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги.
Окрім того, ч. 2 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, а відповідно до пункту 3 цієї статті сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Крім того, в силу пункту 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Доводи відповідача, щодо того, що Христинівським районним центром зайнятості пропущено строк звернення до суду не відповідає обставинам справи, адже ст.. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Про те, що відповідачем було подано неправдиві відомості позивач дізнався лише з листа Христинівської районної державної адміністрації № 50/10-04 від 11.08.2010 року, натомість позов був поданий 25.10.2010 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду Вх.№ 5440, а отже шестимісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом не пропущений.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року -залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року -без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Глущенко Я.Б. Шелест С.Б.