Постанова від 26.03.2012 по справі 5002-21/5473.1-2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2012 року Справа № 5002-21/5473.1-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікорської Н.І.,

суддів Остапової К.А.,

Ткаченка М.І.,

за участю представників сторін:не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Уютне" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І. ) від 22 лютого 2012 року у справі № 5002-21/5473.1-2011

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Уютне" (пр. Победи, буд.107, корп."А", к.1,Сімферополь,95033)

до Ізобільненської сільської ради (вул. Центральна, 1,Ізобільне, м. Алушта,98531)

за участю Прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)

про визнання права на безоплатне придбання у власність

ВСТАНОВИВ:

Позивач -Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Уютне»звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - Ізобільненської сільської ради, у якій просить визнати за позивачем право на безоплатне придбання у власність земельної ділянки площею 8,0 га за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Алушта, с. Ізобільне, вздовж автодороги с. Ізобільне - с. Рожевий для будівництва жилої забудови та визнати право на внесення змін до Проекту землеустрою з відведення земельної ділянки Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Уютне»для розміщення жилої забудови за адресою»на території Ізобільненської сільської ради вздовж автодороги с. Ізобільне -с. Рожевий, розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Алуштинське земельно-кадастрове бюро», щодо умов відведення з користування на умовах оренди на безоплатне придбання у власність.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 жовтня 2007 року у справі № 2-13/14384-2007 позовні вимоги було задоволено у повному обсязі: визнано за Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Уютне»право на безоплатне придбання у власність земельної ділянки площею 8,0 га за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Алушта, с. Ізобільне, вздовж автодороги с. Ізобільне - с. Рожевий для будівництва жилої забудови; визнано за Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Уютне»право на внесення змін до Проекту землеустрою з відведення земельної ділянки Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Уютне»для розміщення жилої забудови на території Ізобільненської сільської ради вздовж автодороги с. Ізобільне -с. Рожевий, розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Алуштинське земельно-кадастрове бюро», щодо умов відведення з користування на умовах оренди на безоплатне придбання у власність.

Вирішено питання судових витрат.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 серпня 2011 року рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 жовтня 2007 року у справі № 2-13/14384-2010 було залишено без змін.

Постановою Вищого Господарського суду України від 29 листопада 2011 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 серпня 2011 року та рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 жовтня 2007 року у справі № 2-13/14384-2007 було скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2012 року у справі № 5002-21/5473.1-2011 позовна заява Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Уютне" залишена без розгляду.

Ухвала господарського суду першої інстанції мотивована ненаданням позивачем витребуваних ухвалами Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.01.2012 р., 24.01.2012 р., 07.02.2012 р., 16.02.2012 р. документів на підтвердження перебування на квартирному обліку членів кооперативу, як таких, що потребують поліпшення житлових умов з врахуванням граничного розміру житлової площі та кількості членів сім'ї. Також прокурора було зобов'язано провести перевірку перебування на квартирному обліку членів кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Уютне», як таких, що потребують поліпшення житлових умов з врахуванням граничного розміру житлової площі та кількості членів сім'ї.

Але ані позивачем, ані прокурором вимоги суду виконані не були, не надано витребуваних документів в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, що унеможливлює розгляд справи по суті.

При цьому суд послався на постанову Вищого Господарського суду України від 29.11.2011 р., якою зауважено на необхідність дослідження зазначених документів.

Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що позивач недобросовісно користується правами наданими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України щодо виявлення взаємної поваги до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживання заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Тобто позивачем не здійснювалась будь яка активна діяльність, яка б сприяла своєчасному, повному розгляду справи, а навпаки, нез'явлення його до судових засідань, ненадання витребуваних ухвалами суду доказів призвели до затягування розгляду справи та спричинили врешті-решт його неможливість.

Не погодившись з ухвалою господарського суду першої інстанції, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Уютне" звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу від 22 лютого 2012 року скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду АР Крим.

Заявником апеляційної скарги в її обґрунтування зазначене наступне.

Судом першої інстанції не враховане те, що приписи пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України передбачає залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Але поважність причин не надання доказів, витребуваних судом, так і не було з'ясовано. Також суд не врахував поважності причини нез'явлення представника позивача у судові засідання та не доведено, що саме нез'явлення представника позивача перешкоджала розгляду даної справи.

Крім того, як однією із підстав для скасування ухвали господарського суду, заявник апеляційної скарги зазначив не повне з'ясування обставин справи, а саме те, що господарським судом не враховано положення статті 134 Житлового кодексу України та пункту 7 Правил обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 05.06.1985 р. за №228.

Отже, господарський суд першої інстанції не дослідив порядок взяття на облік та зняття з обліку осіб, які перебували у черзі на вступ до житлово-будівельного кооперативу, суд не врахував, що на даний час члени кооперативу (33 особи) не перебувають на кооперативному обліку, оскільки вони підлягали зняттю з нього ще в 2007 році, а їх облікові справи вже знищені.

19 березня 2012 року ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду було прийнято апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Уютне" до апеляційного провадження та призначено розгляд справи у складі колегії суддів: головуючого судді Сікорської Н.І., суддів Остапової К.А., Ткаченка М.І.

У судове засідання, призначене на 26 березня 2012 року, сторони у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваної ухвали судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо обґрунтуваності вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Як вже зазначалось раніше, за результатами розгляду в суді першої інстанції позов Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Уютне" було задоволено.

Зазначене рішення господарського суду залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду, але за результатами перегляду справи у суді касаційної інстанції рішення господарського суду АР Крим та постанова суду апеляційної інстанції скасовані, справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Скасовуючи процесуальні акти попередніх інстанцій Вищий Господарський суд України у постанові від 29.11.2011 р. зазначив на необхідність витребування документів щодо кількості членів кооперативу, перебування їх на квартирному обліку як таких, що потребують покращення житлових умов у відповідному населеному пункті, мету створення кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу, відповідність кількості членів кооперативу кількості квартир у будинку, з врахуванням граничного розміру жилої площі та кількості членів сім'ї, судом не досліджувалося, оскільки, зазначене має значення для правомірності висновку суду щодо права позивача на безоплатне отримання у власність земельної ділянки.

Після надходження справи до господарського суду АР Крим і прийняття її до провадження ухвалою 26 грудня 2011 року позивача було зобов'язано надати суду на підтвердження перебування на квартирному обліку членів кооперативу, як таких, що потребують поліпшення житлових умов з врахуванням граничного розміру житлової площі та кількості членів сім'ї.

12.01.2012 р. ухвалою господарського суду АР Крим розгляд справи був відкладений та повторно зобов'язано позивача надати суду на підтвердження перебування на квартирному обліку членів кооперативу, як таких, що потребують поліпшення житлових умов з врахуванням граничного розміру житлової площі та кількості членів сім'ї.

24.01.2012 р. ухвалою господарського суду АР Крим розгляд справи був відкладений та крім вимог, викладених в вищезазначених ухвалах господарського суду АР Крим, прокурора було зобов'язано провести перевірку перебування на квартирному обліку членів кооперативу, як таких, що потребують поліпшення житлових умов з врахуванням граничного розміру житлової площі та кількості членів сім'ї.

07.02.2012 р. у судовому засіданні, представником позивача знов заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю надати витребувані докази, оскільки запитувані відомості стосуються 2007 року, і їх було передано до архіву.

07.02.2012р. розгляд справи був відкладений та повторно зобов'язано виконати вимоги вищезазначених ухвал стосовно надання додаткових доказів.

16.02.2012 р. позивачем заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю проведення акту звірки з Ізобільненською сільською радою, відносно того, чи перебували члени Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Уютне" на обліку щодо поліпшення житлових умов на момент створення кооперативу.

16.02.2012 р. ухвалою господарського суду АР Крим знов був відкладений розгляд справи та повторно зобов'язано виконати вимоги вищезазначених ухвал стосовно надання додаткових доказів.

22.02.2012 р. на вимоги ухвал господарського суду Прокурором було надано лист Ізобільненської сільської ради, зі змісту якого вбачається, що у сільської ради відсутні відомості про членів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Уютне" як таких, що потребують поліпшення житлових умов з врахуванням граничного розміру житлової площі та кількості членів сім'ї.

22.02.2012 р. ухвалою господарського суду АР Крим було залишено позов Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Уютне" без розгляду.

Але з висновками, викладеними в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції від 22.02.2012 р., судова колегія апеляційного господарського суду погодитись не може з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Із аналізу вищевказаної норми процесуального закону вбачається, що передумовою залишення позову без розгляду є по-перше -не подання позивачем без поважних причин витребуваних господарським судом матеріалів, які необхідні для вирішення спору, а по-друге -нез'явлення позивача на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

З оскаржуваної ухвали убачається, що підставою для залишення позову без розгляду є неподання позивачем без поважних причин витребуваних господарським судом додаткових доказів.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України не подання витребуваних господарським судом матеріалів ставиться в залежність від поважності причин такого неподання, а отже якщо позивачем з якихось причин не було подано витребувані в нього матеріали, суд повинен з'ясувати причини такого неподання, оскільки залежно від особливостей кожної справи необхідність надання доказів покладається на ту чи іншу сторону в залежності від обставин, які підтверджують витребувані докази і матеріали, які необхідні для вирішення конкретної справи, та не завжди знаходяться у сторони, в якої її витребують. Втім суд повинен врахувати можливість сторони самостійно надати витребувані докази або врахувати клопотання сторони про витребування додаткових матеріалів від осіб, які можуть надати такі докази, оскільки не завжди стороні, на її запит, можуть надавати потрібні для вирішення додаткові матеріали.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто незалежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК. У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, залежно від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами. ( п.п.4.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Як убачається з матеріалів справи позивач 07.02.2012 року надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, в якому позивач зауважив про поважність ненадання доказів та зазначив, що на виконання ухвали суду позивач звертався до виконавчого комітету Ізобільненської сільської ради м. Алушта Автономної Республіки Крим із запитом про надання відомостей щодо кооперативного обліку 33 членів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Уютне", однак враховуючи, що запитувані відомості стосуються 2007 року, їх було передано до архіву, у зв'язку з чим до отримання архівних відомостей надання витребуваних документів, які мають значення для встановлення фактичних обставин справи, неможливо розглянути справу. ( а.с.11-12)

15 лютого 2012 року позивач у клопотанні про відкладення розгляду справи зазначив про необхідність проведення акту звірки з Ізобільненською сільською радою відносно того, чи передували члени ОК "ЖБК "Уютне" на обліку щодо поліпшення житлових умов на момент створення кооперативу. ( а.с. 18)

Однак з оскаржуваної ухвали взагалі не убачається, що судом першої інстанції були розглянути та оцінені обставини, з якими пов'язано ненадання витребуваних доказів, не було розглянуте питання щодо поважності ненадання зазначених документів, а також не вбачається з матеріалів справи витребування вказаних доказів саме господарським судом, що передбачено ст..ст. 38 та 65 ГПК України, та на які саме й посилається суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.

Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Крім того, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неможливості розглянути справу у відсутності саме витребуваних доказів з огляду на наступне.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду у зв'язку з виявленими обставинами, які перешкоджають розглядові справи, прийняти рішення по суті по вказаній справі.

Однак господарський суд в оскаржуваній ухвалі не обґрунтував неможливість розгляду справи за наявних у матеріалах справи доказах, та як на обставини, які унеможливлюють розгляд зазначеної справи по суті, послався на постанову Вищого господарського суду України від 29.11.2011 року, якою були скасовані попередні судові рішення та справа була повернута на новий розгляд.

Так, у зазначеній постанові вказано на необхідність при новому розгляді взяти до уваги вимоги статей 133 -137 Житлового кодексу Української РСР щодо забезпечення громадян жилими приміщеннями в будинках житлово-будівельних кооперативів і користування ними, дослідити обставини щодо кількості членів кооперативу, перебування їх на квартирному обліку як таких, що потребують покращення житлових умов в відповідному населеному пункті, мету створення кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу, відповідність кількості членів кооперативу кількості квартир у будинку, з врахуванням граничного розміру жилої площі на кількості членів сім'ї.

Дійсно, відповідно до статті 111(12) Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Проте з матеріалів справи убачається, що ухвалами суду були витребувані тільки документи на підтвердження перебування на квартирному обліку членів кооперативу, як таких, що потребують поліпшення житлових умов з врахуванням граничного розміру житлової площі та кількості членів сім'ї.

Разом з тим, вказівки Вищого господарського суду України щодо врахування вимог статей 133 -137 Житлового кодексу Української РСР про забезпечення громадян жилими приміщеннями в будинках житлово-будівельних кооперативів і користування ними, а також щодо з'ясування кількості членів кооперативу, мети створення кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу, відповідність кількості членів кооперативу кількості квартир у будинку, судом першої інстанції не виконані. Більш того, зазначені обставини господарським судом не з'ясовувались, будь які докази для їх встановлення судом не витребувались ані від позивача, ані від відповідних державних органів або органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.

Таким чином, колегія судів вважає, що вибірковість запитуваної інформації від позивача, яка на думку суду першої інстанції призвела до неможливості розгляду судової справи по суті, свідчить про неповне з'ясування обставин справи, часткове виконання вказівок суду вищої інстанції, у зв'язку з чим колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо неможливості розгляду вказаної справи та залишення позову без розгляду необґрунтованим та передчасним.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Житлово-будівельний кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі об'єднання їх майнових пайових внесків для участі в будівництві або реконструкції житлового будинку (будинків) і наступної його (їх) експлуатації. (Наказ державного комітету України з питань житлово-комунального господарства "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій" (Правила, преамбула) 17.05.2005 N 76 ).

Постановою Ради міністрів Української РСР від 30 квітня 1985 року, яка є чинною дотепер, затверджений примірний статут житлово-будівельного кооперативу, в якому зазначено, що житлово-будівельний кооператив організується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, - одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу з допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).

Житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Рішення про організацію кооперативів при підприємствах, установах, організаціях приймаються з урахуванням пропозицій трудових колективів. Число громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, повинно відповідати кількості квартир у жилому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва. При будівництві одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік. Виконавчий комітет місцевої Ради народних депутатів або адміністрація підприємства, установи, організації чи орган кооперативної або іншої громадської організації і профспілковий комітет на підставі заяв громадян, які перебувають на обліку бажаючих вступити до кооперативу (у списку осіб, які користуються правом на вступ до кооперативу поза чергою), з додержанням установленої черговості складають списки громадян, які вступають до даного кооперативу, і членів їх сімей та проводять загальні збори громадян, на яких приймається рішення про організацію кооперативу. Рішення зборів про організацію кооперативу, список громадян, які вступають до кооперативу, і членів їх сімей, що виявили бажання оселитися в будинку кооперативу, затверджуються виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Після затвердження рішення про організацію житлово-будівельного кооперативу скликаються загальні збори громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, для прийняття статуту кооперативу. Житлово-будівельний кооператив діє на підставі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту і зареєстрованого у виконавчому комітеті Ради народних депутатів, який затвердив рішення про організацію кооперативу. З дня реєстрації статуту кооператив набуває прав юридичної особи.

Обслуговуючий кооператив " Житлово-будівельний кооператив "Уютне" зареєстрований виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим, свідоцтво про державну реєстрацію серія АОО № 631728 ( а.с. 11 том 1).

Однак суд, з урахування вищезазначених норм не з'ясовував питання щодо утворення житлово-будівельного кооперативу позивача.

Відповідно до статті 133 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. Однією із умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в даному населеному пункті.

Згідно з пунктом 7 Правил обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 05.06.1985 р. за №228, у виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів ведення кооперативного обліку покладається на відділи по обліку і розподілу жилої площі, а там, де їх немає, - на службових осіб, призначених рішенням виконавчого комітету. На підприємствах, в установах, організаціях облік ведеться житлово-побутовими (житлово-комунальними) відділами, а при їх відсутності - працівниками, призначеними адміністрацією підприємства, установи, організації чи органом кооперативної або іншої громадської організації за погодженням з профспілковим комітетом.

Пунктом 10 зазначених Правил зазначено, що з дозволу виконавчого комітету обласної Ради народних депутатів і ради профспілок підприємства, установи, організації можуть брати на кооперативний облік своїх працівників, які проживають не в тому населеному пункті, в якому розташоване відповідне підприємство, установа, організація (у межах одного району), а великі будови і підприємства, що будуються, розташовані в малих населених пунктах, - своїх працівників, які проживають в інших населених пунктах області.

Пунктом 13 Правил передбачено, що заява про взяття на кооперативний облік подається відповідно до виконавчого комітету Ради народних депутатів за місцем проживання громадян та адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації за місцем їх роботи. Подана заява реєструється у книзі реєстрації заяв про взяття на кооперативний облік. Книга повинна бути пронумерована, прошнурована, підписана секретарем виконавчого комітету місцевої Ради і скріплена печаткою виконавчого комітету. Книга зберігається як документ суворої звітності.

Судом першої інстанції не враховано той факт, що зазначена книга є документом суворої звітності і її існування не досліджувалось судом взагалі.

Відповідно до пункту 16 Правил громадяни беруться на кооперативний облік:

за місцем проживання - рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів;

за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету.

Рішення щодо взяття на кооперативний облік повинно бути винесене у місячний строк з дня подання громадянином необхідних документів.

Рішення про взяття громадян на кооперативний облік за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів, на території якої знаходиться відповідне підприємство, установа, організація.

Про прийняте рішення виконавчий комітет місцевої Ради, адміністрація підприємства, установи, організації чи орган кооперативної або іншої громадської організації направляють заявникові письмову відповідь з повідомленням відповідної дати взяття на облік, виду і номера черги або підстави відмови у задоволенні заяви.

Отже взяття на кооперативний облік здійснюється за рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів або спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету, але дані обставини судом першої інстанції також не витребувались та досліджувались.

Оскільки взяття на кооперативний облік передує членству у самому житлово-будівельному кооперативі, тому суд повинен був з'ясувати ким здійснювався облік членів житлово-будівельного кооперативу, а вже потім витребувати відповідні докази такого обліку.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, судова колегія робить висновок щодо неповного з'ясування обставин справи господарським судом першої інстанції, а саме, судом не з'ясовано поважності причин не надання витребуваних у позивача матеріалів, існування витребуваних доказів, не встановлено суб'єкта надання потрібної інформації, що в свою чергу спричинило передчасний висновок суду щодо неможливості розгляду справи за наявними у матеріалах справи доказами та залишення позову без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає скасуванню, як постановлена з порушенням норм процесуального права при не повному з'ясуванню обставин справи.

Керуючись статтями статтею 101, п.2 ч.1 статті 103, п.1,4, ч.1 статті 104, статтями 105,106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Уютне" задовольнити.

2.Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2012 року у справі № 5002-21/5473.1-2011скасувати.

Справу направити до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Головуючий суддя Н.І. Сікорська

Судді К.А. Остапова

М.І. Ткаченко

Розсилка рекомендованим поштовим відправленням:

1. Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Уютне" (пр. Победи, буд.107, корп."А", к.1,Сімферополь,95033)

2. Ізобільненська сільська рада (вул. Центральна, 1,Ізобільне, м. Алушта,98531)

3. Прокуратура Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)

Попередній документ
22312316
Наступний документ
22312318
Інформація про рішення:
№ рішення: 22312317
№ справи: 5002-21/5473.1-2011
Дата рішення: 26.03.2012
Дата публікації: 06.04.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Севастопольський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори