донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
27.03.2012 р. справа №18/248
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Діброви Г.І.
суддівБойченка К.І, Стойка О.В.
при секретарі Бліновій О.О.
від позивача:ОСОБА_1 -за дов. № 06-31-07 від 16.05.11 р.
від відповідача:ОСОБА_2 -за дов. № 12/20-01 від 20.12.11 р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Мактеплобуд", м. Макіївка Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від01.02.2012 року
у справі№ 18/248 (суддя Овсяннікова О.В.)
за позовомКомунального підприємства "Міське управління капітального будівництва", м. Маріуполь Донецької області
до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Мактеплобуд", м. Макіївка Донецької області
простягнення 187476 грн.18 коп.
У 2011 році Комунальне підприємство "Міське управління капітального будівництва", м. Маріуполь Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мактеплобуд", м.Макіївка Донецької області про стягнення 187476 грн.18 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 01.02.12 р. позовні вимоги Комунального підприємства "Міське управління капітального будівництва", м. Маріуполь Донецької області були задоволені повністю.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мактеплобуд", м. Макіївка Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 01.02.12 р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд апеляційної інстанції рішення залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 18/248 та наданих представниками сторін пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частково не відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає частковому скасуванню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.08 року між сторонами було укладено договір підряду № 18/08п, згідно з умовами якого відповідач (Підрядник) прийняв на себе зобов'язання виконати роботи з капітального ремонту котельні кв. 279 з 100 % заміною поверхні нагріву котла № 1 ПТВМ -30, м. Маріуполь, а позивач (Замовник) зобов'язався прийняти роботи і провести оплату, згідно ДБН Д.1.1-1-2000 за рахунок коштів Державного та місцевого бюджетів України.
Пунктом 2.1 договору сторони домовились, що загальна вартість робіт складає - 2439091,00 грн., у т.ч. вартість обладнання -1982714,00 грн.
У відповідності до Додаткової угоди № 1 від 19.12.08 р., загальна вартість робіт складає 2797959,80 грн., у т.ч. вартість обладнання -2341582,80 грн.
Згідно п. 13.1 договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.08 р.
Додатковими угодами №1а від 31.12.08р. та №2 від 31.12.09р. строк виконання робіт та дії договору сторонами було продовжено на наступні фінансові роки.
Відповідно до додаткової угоди № 3 строк виконання робіт було продовжено з 10.11.08 р. по 25.01.11 р.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що до початку виконання робіт замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 85 % від вартості робіт.
Позивач 11.11.08 р. перерахував на адресу відповідача грошові кошти у розмірі 2070367 грн. 00 коп., що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, а саме: № U3475371 сплачено суму у розмірі 1654314 грн. 00 коп.; № U3474785 -136913 грн. 00 коп.; № U3474576 -279140 грн. 00 коп.
Згідно 5 розділу договору, підрядник зобов'язався письмово повідомити Замовника про закінчення робіт та здати виконані роботи робочій (державній) комісії зі складанням акта встановленої форми і надання усієї виконавчої документації.
У відповідності до п. 11.2 договору, за порушення строків виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожний день прострочки порушеного зобов'язання.
Оскільки відповідач роботи за додатковою угодою №3 до договору не виконав, позивач звернувся до нього з претензією № 06-01-07 від 04.01.11 р., яку відповідач отримав 12.01.11р. та залишив її без відповіді.
Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мактеплобуд", м. Макіївка Донецької області пені у розмірі 187476 грн.18 коп. за прострочку виконання відповідачем його договірних зобов»язань з 25.01.11р. по 27.07.11р.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:
У відповідності до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку
Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 187476 грн.18 коп. за період прострочки з 25.01.11 р. по 27.07.11 р. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно приписів ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, шо обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п. 11.2 договору підряду №18/08п від 17.10.08р., за порушення строків виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договора за кожний день прострочки порушеного зобов'язання.
Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що до початку виконання підрядних робіт замовник перераховує підряднику аванс у розмірі до 85% від вартості робіт.
У відповідності до п. 2.1 договору, загальна вартість робіт, що належить до виконання підрядником на момент укладення даного договору складає 2439091 грн. з ПДВ 20%, у тому числі вартість обладнання -1982714 грн. з ПДВ 20%.
19.12.08 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, якою змінили п. 2.1 договору та виклали його в наступній редакції: «загальна вартість робіт, що належить до виконання підрядником складає 2797959 грн. 80 коп. з ПДВ 20% у розмірі 466326 грн. 63 коп., у тому числі вартість обладнання -2341582 грн. 80 коп.».
Тобто, позивач при зверненні до суду надав невірний розрахунок пені, а суд першої інстанції на його підставі помилково прийняв рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з нібито суми договору - 2439091 грн. 00 коп., тоді як, по-перше, після укладення сторонами додаткової угоди № 1 від 19.12.08 р. була визначена інша загальна вартість робіт, і її неврахування судом першої інстанції не грунтується на нормах чинного законодавства України та умовах договору підряду №18/08п від 17.10.08р, по-друге, позивач помилково ототожнив поняття «сума договору»та «загальна вартість робіт», тоді як умовами договору не визначено саме тверду суму договору, а мова йде тільки про орієнтовну вартість робіт (п.п.2.1 -2.3 договору), та, по-третє, виконання відповідачем робіт, передбачених у 2008 році (згідно акту приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2 за листопад 2008 року, підписаного позивачем без заперечень та зауважень і довідки форми КБ-3 на загальну суму 74542 грн. 80 коп.) та визнання позивачем в позові факту виконання робіт відповідачем на загальну суму 345758 грн. 40 коп., з врахуванням купівлі-продажу необхідного для здійснення робіт обладнання, а саме, поверхні нагріву котла ПТВМ-30, що підтверджується видатковою накладною №14 від 14.12.08р. на загальну суму 2 341 582 грн. 60 коп., свідчить про повне погашення відповідачем отриманої від позивача суми авансу в 2008 році шляхом виконання робіт та купівлі-продажу обладнання.
Також позивач підставою нарахування пені визначив саме факт прострочки виконання відповідачем його договірних зобов»язань за Додатковою угодою № 3 від 29.09.10 р., згідно умов якої відповідач повинен був виконати уточнений сторонами об»єм робіт в 2010 році за графіком, який складав 303000 грн. 00 коп. (в межах суми договору підряду) у строк з 06.10.10 р. по 25.01.11 р.
Таким чином, позивач надав невірний розрахунок пені та визначив невірний період нарахування, виходячи з суми у розмірі 2439091 грн. 00 коп. за період з 25.01.11 р. по 27.07.11 р., тоді як суму пені необхідно розраховувати на підставі умов Додаткової угоди № 3 від 29.09.10 р., тобто з суми у розмірі 303000 грн. 00 коп. (що є сумою договірної вартості робіт на 2010 рік, які не виконані відповідачем), та за період з 26.01.11 р. по 26.07.11 р. згідно приписів ст.ст. 253, 549 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України і умов договору підряду, враховуючи початок перебігу прострочки виконання відповідачем його договірного зобов»язання на 2010 рік з виконання підрядних робіт з наступного дня після закінчення строку, визначеного графіком виконання робіт (арк. справи 19), строку дії договору та присікальний шестимісячний строк нарахування цієї договірної штрафної санкції. Посилання позивача на зазначення в пункті 11.2 договору порядку нарахування пені з «суми договору»судовою колегією розглянуті та відхилені, оскільки він не довів належними та допустимими доказами по справі наявність в договорі угоди сторін про тверду «суму договору»саме у розмірі 2439091 грн. 00 коп., враховуючи визначення в договорі тільки орієнтовного кошторису - договірної вартості робіт на 2008 рік.
Отже, судова колегія вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства "Міське управління капітального будівництва", м. Маріуполь Донецької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мактеплобуд", м. Макіївка Донецької області пені у розмірі 187476 грн.18 коп. слід задовольнити частково та до стягнення підлягає пеня у розмірі 23418 грн. 16 коп. за період з 26.01.11 р. по 26.07.11 р.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, частково не відповідають обставинам справи, тому судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2012 року у справі № 18/248 підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог з відмовою в іншій частині позову в зв»язку з невірним розрахунком пені. Крім того, суд першої інстанції всупереч приписам п. 22 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України, яким встановлено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України належать, зокрема, кошти від санкцій (штраф, пеня, тощо), що застосовуються відповідно до закону, помилково стягнув з відповідача суму пені на користь Комунального підприємства "Міське управління капітального будівництва", м. Маріуполь Донецької області замість її стягнення до Державного бюджету України.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по справі покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мактеплобуд", м. Макіївка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2012 року у справі № 18/248 -задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 01.02.2012 року у справі № 18/248 -скасувати частково.
Позовні вимоги Комунального підприємства "Міське управління капітального будівництва", м. Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мактеплобуд", м.Макіївка Донецької області про стягнення 187476 грн.18 коп. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мактеплобуд", 86132, Донецька область, м. Макіївка, м-н Центральний, теплопункт № 2, код ЗКПО 04011733 на користь Державного бюджету України пеню у розмірі 23418 грн. 16 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мактеплобуд", 86132, Донецька область, м. Макіївка, м-н Центральний, теплопункт № 2, код ЗКПО 04011733 на користь Комунального підприємства "Міське управління капітального будівництва", 87500 Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Леніна, 70, код ЗКПО 04011733 витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 468 грн. 36 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 234 грн. 18 коп.
Доручити господарському суду Донецької області видати накази.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Міське управління капітального будівництва", м. Маріуполь Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мактеплобуд", м. Макіївка Донецької області про стягнення 164058 грн. 02 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий Г.І. Діброва
Судді К.І. Бойченко
О.В. Стойка
Надр. 5 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3 -відповідачу;
4 -ДАГС;
5- ГС Дон. обл.
Ложка Н.Л.