донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
27.03.2012 р. справа №23/74/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Діброви Г.І.
суддівБойченка К.І, Стойка О.В.
при секретарі Бліновій О.О.
від позивача:ОСОБА_1. -за дов. № 20 від 23.01.12 р.
від відповідача:ОСОБА_2 -за дов. № 1069 від 05.12.11 р.,
ОСОБА_3 -за дов. № 1068 від 05.12.11 р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Нікопольський Ремонтний Завод", м. Нікополь Дніпропетровської області
на рішення господарського суду Луганської області
від16.01.2012 року
у справі№ 23/74/2011 (суддя Воронько В.Д.)
за позовомПриватного акціонерного товариства "Нікопольський Ремонтний Завод", м. Нікополь Дніпропетровської області
до відповідачаМалого приватного підприємства "Норма", м. Луганськ
простягнення 22765 грн. 92 коп. та зобов'язання замінити неякісну продукцію на якісну
У 2011 році Закрите акціонерне товариство "Нікопольський Ремонтний Завод", м. Нікополь Дніпропетровської області звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Малого приватного підприємства "Норма", м. Луганськ про стягнення 22765 грн. 92 коп. та зобов'язання замінити неякісну продукцію на якісну.
Рішенням господарського суду Луганської області від 16.01.12 р. позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Нікопольський Ремонтний Завод", м. Нікополь Дніпропетровської області були задоволені частково. Стягнуто з Малого приватного підприємства “Норма” на користь Закритого акціонерного товариства ”Нікопольський ремонтний завод” пеню у розмірі 5428 грн. 32 коп. У задоволені решти позовних вимог було відмовлено.
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Нікопольський Ремонтний Завод", м. Нікополь Дніпропетровської області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 16.01.12 р. скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Також позивач просить суд апеляційної інстанції замінити Закрите акціонерне товариство "Нікопольський Ремонтний Завод", м. Нікополь Дніпропетровської області його правонаступником - Приватним акціонерним товариством "Нікопольський Ремонтний Завод", м. Нікополь Дніпропетровської області.
Судова колегія розглянула надане позивачем клопотання щодо заміни позивача його правонаступником та задовольнила у відповідності до приписів ст. 25 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд апеляційної інстанції рішення залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення. При цьому відповідач зазначив, що факт порушення строків поставки позивачу продукції підприємством відповідача не оспорюється і вважає такою, що підлягає до стягнення штрафну санкцію у вигляді пені у розмірі 5428 грн. 32 коп. правомірною, в іншій частині позову вимоги позивача відповідач вважає незаконими та необгрунтованими.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 23/74/2011 та наданих представниками сторін пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.04.10 року між Закритим акціонерним товариством ”Нікопольський ремонтний завод” (покупець) та Малим приватним підприємством ”Норма” (постачальник) було укладено договір поставки продукції виробничо-технічного призначення № 230410/1НРЗ, згідно умов якого постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення в асортименті, кількості, одиницях виміру, за вартістю, у порядку і в строки, визначені договором та додатками до нього, а Покупець, позивач у справі, зобов'язаний прийняти продукцію та оплатити її в порядку, передбаченому договором та додатками до нього.
У відповідності до п. 1.2 договору, найменування, асортимент, кількість, одиниці виміру і вартість одиниці продукції встановлюються сторонами в специфікаціях на поставку продукції, які є невід'ємною частиною договору.
Згідно п. 3.2 договору, строк постачання кожної конкретної партії продукції вказується в специфікації.
Специфікаціями до договору від 05.08.10 р. та від 28.09.10 р. сторони домовились про постачання в термін до 10.11.10 р. конденсаторних батарей КЭС1-0,66-25-2УЗ в кількості 26 шт. на загальну суму 107328 грн. 00 коп. з ПДВ.
Відповідач поставив позивачу продукцію згідно накладних № 192 від 20.10.10 р., № 200 від 29.10.10 р., № 242 від 03.12.10 р. та № 1 від 05.01.11 р.
Пунктом 3.4 договору зазначено, що разом з продукцією постачальник передає покупцю оригінали наступних документів: рахунок-фактуру, накладну та сертифікат якості виробника або інші документи, що підтверджують якість продукції.
Згідно п. 5.2 договору, якість продукції підтверджується сертифікатом якості заводу-виготовника даної продукції. В сертифікаті якості обов»язково повинно бути посилання на те, якому саме ДЕСТу, ТУ та т.ін. відповідає якість данї продукції.
Відповідач на виконання п.п. 3.4 та 5.2 договору передав позивачу паспорти на конденсатори косінусні КЭС1-0,66-26-2УЗ (№№ 130910-001 - 130910-026), що підтверджують якість поставленої продукції.
При зверненні до суду позивач зазначав, що 14.06.11 р. після підключення конденсаторних батарей КЭС1-0,66-25-2УЗ в кількості 21 шт. до індукційної печі ИЛТ 1-М1 були виявлені наступні недоліки: після 5 хвилин роботи печі середня температура батарей сягнула 60 С0, а на одній з батарей сталася розгерметизація. Експлуатація конденсаторних батарей КЭС1-0,66-25-2УЗ з зазначеними недоліками неприйнятна та може призвести до непередбачуваних наслідків. За фактом виявлення зазначених недоліків представниками позивача складено акт № 61 від 14.06.2011. Позивач стверджував, що вищенаведені недоліки є прихованими недоліками, оскільки не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі використання продукції, що підтверджено складеним позивачем Актом приймання продукції (товарів) за якістю № 70 від 18.06.11 р., яким зафіксовано порушення відповідачем умов п.п. 5.1 та 5.2 договору щодо якості продукції.
З огляду на наведене, позивач 12.09.11 року направив на адресу відповідача претензію № 008-2019 від 06.09.11 р., якою вимагав здійснити заміну неякісної продукції на якісну, однак відповідач залишив претензію без відповіді та виконання.
Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Луганської області про стягнення з Малого приватного підприємства "Норма", м. Луганськ пені у розмірі 5428 грн. 32 коп. за прострочку поставки конденсаторів, штрафу у розмірі 17337 грн. 60 коп. штрафу, нарахованого у відповідності до п. 7.4 договору за поставку неякісних конденсаторів та зобов'язання відповідача здійснити заміну 21 шт. неякісних конденсаторних батарей на якісні.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач поставив на адресу позивача конденсаторні батареї КЭС1-0,66-25-2УЗ у кількості 26 шт., що підтверджено накладними № 192 від 20.10.10 р., № 200 від 29.10.10 р., № 242 від 03.12.10 р. та № 1 від 05.01.11 р. Якість переданого відповідачем товару підтверджено наявними в матеріалах справи технічними паспортами на кожний конденсатор із зазначенням порядку їх використання.
Згідно пунктів 16, 17, 18 Інструкції ”Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю” № П-7, при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що поступила, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції, одержувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості і змішення з іншою однорідною продукцією. Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акту представника іногороднього виробника (відправника), якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах постачання, інших обов'язкових правилах чи договорі. У договорах можуть бути передбачені випадки, коли явка представника іногороднього виробника (відправника) для участі у прийманні продукції за якістю і комплектністю і складання акту є обов'язковою. При постачанні в межах одного міста, виклик представника виробника (відправника) і його явка для участі в перевірці якості і комплектності продукції і складання акту є обов'язковими.
У повідомленні про виклик, який направлений виробникові (відправникові) повинно бути вказано: найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури або номер транспортного документу, якщо до моменту виклику рахунок не отриманий; основні недоліки, виявлені в продукції; час, на який призначено приймання продукції за якістю чи комплектності (в межах встановленого для приймання терміну); кількість продукції неналежної якості або некомплектній продукції.
Повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути спрямовано (передано) йому по телеграфу (телефону) не пізніше за 24 години, а відносно швидкопсувної продукції негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам, якщо інші терміни не встановлені Основними і Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами або договором.
Як вбачається, позивач 24.12.10 р. склав акт № 473 приймання продукції (товарів) за якістю, яким, на його думку, встановлено, що 5 конденсаторних батарей № 130910/006, № 130910/007, № 130910/018, № 130910/019 та № 130910/023 за своєю якістю не відповідають необхідним показникам, а саме під час роботи надмірно нагрілись і мають пошкодження. Позивач зазначений акт склав у відсутність представника відповідача та в порушення Інструкції № П-7 повідомив останнього про здуття 20.12.10 р. конденсаторів лише 27.12.10 р. Аналогічний акт було складено позивачем і 25.01.11 р. за № 6.
Відповідач листом № 835 від 30.12.10 р. повідомив позивача про готовність здійснити заміну конденсаторів або гарантійний ремонт після технічного обстеження на виробничій базі виробника. При цьому відповідач просив позивача направити для підписання двосторонній акт про вихід з ладу та фотознімки конденсаторів. Втім позивач даний лист залишив без відповіді та виконання.
Позивач 14.06.11 р. склав акт № 61 прийомки продукції (товарів) за якістю, яким на його думку, встановлено, що конденсатори при роботі надмірно нагріваються, на одному конденсаторі сталася розгерметизація, у зв»язку з чим конденсатори у кількості 21 шт. не можуть бути здані в експлуатацію. Телеграма відповідачу з повідомленням про проведення прийомки продукції надіслана 15.06.11 р. з повідомленням, що прийомка відбудеться 17.06.11 р.
18.06.11 року позивач без участі представника відповідача склав акт № 70 прийомки продукції (товарів) за якістю з порушеннями Інструкції П-7.
Як зазначає позивач, 20.12.10 року було виявлено факт неналежної роботи конденсаторів при підключенні до індукційної печі ИЛТ-1М1 та їх пошкодження.
Листом ТОВ ”ВКФ ”Ласточка” -виробником конденсаторів, № 277/11 від 20.12.11 р. зазначено, що конденсаторні батареї марки КЭС1-0,66-26-2УЗ не призначені для підключення до плавильної печі ИЛТ-1М1.
Наявні в матеріалах справи акти приймання продукції за якістю не можуть бути визнані судом в якості належних та допустимих доказів по справі в частині підтвердження фактів, в них зазначених. Позивач не заявляв ані суду першої інстанції, ані суду апеляційнолї інстанції клопотання про призначення судової експертизи для підтвердження своїх доводів.
До того ж умовами укладеного сторонами в добровільному порядку, без заперечень та зауважень договору поставки №230410/1НР3 від 23.04.10р. не передбачено договірне зобов»язання відповідача в частині заміни продукції у випадку наявності між сторонами спору з цього приводу (п.6.6 договору).
Таким чином, судова колегія вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за поставку неякісної продукції у розмірі 17337 грн. 60 коп. та зобов»язання замінити неякісну продукцію на якісну, оскільки позивач не довів суду належними та допустимими доказами по справі факту поставки відповідачем товару неналежної якості та підстави для задоволення цих вимог.
При зверненні до суду позивач також просив суд стягнути з відповідача на його користь пеню за затримку поставки продукції у розмірі 5428 грн. 32 коп. за період з 11.11.10 р. по 03.12.10 р. за прострочку поставки товару у кількості 9 шт. та за період з 11.11.10 р. по 05.01.11 р. за затримку поставки товару у кількості 1 шт.
Згідно приписів ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, шо обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п. 7.3 договору, у разі порушення строку поставки або недопоставки конкретної партії продукції, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5% від вартості непоставленої або недопоставленої продукції, за кожен день прострочки.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 5428 грн. 32 коп. у відповідності до приписів ст. 232 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням погодження відповідача з розрахунком пені позивача.
Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Нікопольський Ремонтний Завод", м. Нікополь Дніпропетровської області лише частково та стягнуто з Малого приватного підприємства "Норма", м. Луганськ лише пеню у розмірі 5428 грн. 32 коп. з відмовою в іншій частині позову.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 16.01.2012 р. у справі № 23/74/2011 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Нікопольський Ремонтний Завод", м. Нікополь Дніпропетровської області на рішення господарського суду Луганської області від 16.01.2012 р. у справі № 23/74/2011 залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 16.01.2012 р. у справі № 23/74/2011 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий Г.І. Діброва
Судді К.І. Бойченко
О.В. Стойка
Надр. 5 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3 -відповідачу;
4 -ДАГС;
5- ГС Луг. обл.
Ложка Н.Л.