Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "27" березня 2012 р. Справа № 2/5007/13/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенко О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. (довіреність №14/20-82-12 від 12.01.12)
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (м.Київ)
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (с. Ставище Коростенського району)
про зобов'язання повернення майна та стягнення неустойки в розмірі 604800,00 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом в якому просить зобов'язати відповідача повернути позивачу комплект обладнання для відгодівлі свиней ОДВС-2 вартістю 6720000,00грн., а також стягнути з відповідача неустойку за неповернення вказаного майна за першою вимогою позивача в розмірі 604800,00грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився. Ухвала , яка направлялась на адресу відповідача, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулась до суду з відміткою поштового відділення: "за зазначеною адресою не знаходиться".
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
04 січня 2011 року між Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 р. N 951 змінено назву на Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг") (поклажодавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Україна" (зберігач) укладено договір відповідального зберігання №94-11вз/39, за умовами якого НАК "Украгролізинг" (Поклажодавець/позивач) передає, а СТОВ "Україна" (Зберігач/відповідач) приймає на відповідальне зберігання техніку у кількості та за ціною визначеною у додатках до договору.
Факт передачі Майна, всього п'ять найменувань, на відповідальне зберігання до СТОВ "Україна" підтверджується актом приймання-передачі від 04.01.2011р. (а.с.13).
Згідно з додатковою угодою №2/521 від 02.09.2011р. до Договору та акту передачі - приймання майна від 02.09.2011р. (а.с.15-17) відповідач повернув позивачу зі зберігання майно в кількості чотирьох найменувань, тому на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи залишається неповернутим від СТОВ "Україна" комплект обладнання для відгодівлі свиней ОДВС-2 (6400*1050) вартістю 6720000,00 грн.
Згідно Додаткового договору №1/213 від 18.03.11, термін дії договору від 04.01.11 було продовжено до 31.12.11 (а.с.14).
05.12.11 позивач надіслав відповідачу лист №15/3558 в якому просив повідомити до 12 грудня 2011р. дату та місце передачі майна. Однак лист був повернутий поштою до НАК "Украгролізинг" з відміткою на конверті за адресою не значиться (а.с.18-20)
26.12.2011р. позивач надіслав відповідачу лист №14/3768 направленим (на юридичну адресу зазначену у витягу з ЄДРПОУ та адресу зберігання майна зазначеного в Договорі) СТОВ "Україна", в якому просив повернути комплект обладнання для відгодівлі свиней ОДВС-2 (6400*1050) вартістю 6720000,00 грн. для чого повідомити НАК "Украгролізинг" письмово (листом, телеграмою, факсом) до 30.12.2011р. про дату та місце передачі Майна (а.с.21-25).
Однак СТОВ "Україна" залишило листи позивача без відповіді та задоволення.
Відповідно до статті 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно до п. 3.2. Договору Поклажодавець має право у будь-який час вимагати у Зберігача повернення Майна, яке знаходиться на зберіганні.
Підпунктом 2.1.4 п. 2.1 Договору передбачено, що Зберігач зобов'язаний повернути майно Поклажодавцеві за першою вимогою останього у такому технічному стані, у якому було прийняте на зберігання.
Вищезазначене знаходить своє підтвердження і в ст. 953 ЦК України, якою встановлено, що Зберігач зобов'язаний на першу вимогу Поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
СТОВ "Україна" своє зобов'язання повернути НАК "Украгролізинг" Майно на першу його вимогу, не виконав, внаслідок чого порушив вимоги чинного законодавства України та права НАК "Украгролізинг".
Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині повернення комплекту обладнання для відгодівлі свиней ОДВС-2 вартістю 6720000,00грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача неустойку за неповернення вказаного майна за першою вимогою позивача в розмірі 604800,00грн.
Відповідно до п.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (п.1 ст.548 ЦК України).
Відповідно до п. 2 ст. 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Згідно з п. 2 ст. 217 ГК України, штрафні санкції є видом господарських санкцій, які застосовуються у сфері господарювання. Відповідно до п.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4.3 Договору встановлено, що у випадку неповернення визначеного Майна Поклажодавцеві у строки, визначені у письмовому повідомленні Поклажодавця, Зберігач повинен виплатити Поклажодавцеві неустойку у розмірі 0,5% від вартості неповерненого Майна за кожен день затримки.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Нарахування неустойки позивачем здійснено за період з 01.01.2012р. по 18.01.2012р. (18 днів) у розмірі 0,5% від вартості неповернутого Майна (6720000,00 грн.).
6720000,00 грн. х 0,5% х 18 днів = 604800,00 грн.
Суд, перевіривши розрахунок неустойки, вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.
За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1.Позов задовольнити.
2. Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Україна" (11582, Житомирська область, Коростенський район, с.Ставище, вул.Центральна,1; код ЄДРПОУ 01340028) повернути Державному публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а; код ЄДРПОУ 30401456) комплект обладнання для відгодівлі свиней ОДВС-2 (6400*1050) вартістю 6720000,00 грн.;
3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (11582, Житомирська область, Коростенський район, с.Ставище, вул.Центральна,1; код ЄДРПОУ 01340028) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а; код ЄДРПОУ 30401456) - 604800,00 грн. неустойки, 64380,00грн. витрат на оплату судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання 02.04.12
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1- в справу
2- відповідачу (рек. з повідомленням)