Справа № 2-6301/11 Головуючий у 1 інстанції:Олексюк А.В.
Провадження № 22-ц/0390/355/2012
Категорія:31 Доповідач: Русинчук М. М.
27 лютого 2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді - Русинчука М.М.
суддів -Матвійчук Л.В., Мудренко Л.І.
при секретарі - Губарик К.А.
з участю позивача -ОСОБА_1
представника позивача -ОСОБА_2
представника відповідача -ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 29 грудня 2011 року,
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 29 грудня 2011 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1567 грн. 79 коп. матеріальної шкоди, 2000 грн. моральної шкоди, 376 грн. 40 коп. судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це відповідає обставинам справи, що 21.05.2011 року ОСОБА_4, знаходячись на земельній ділянці сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Боратинської сільської ради Луцького району поряд з бурякопунктом, під час сварки нанесла ОСОБА_1 тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень за ознакою довготривалого розладу здоров'я, оскільки для його загоєння потрібен час більше ніж 21 доба (а.с.5). Вказані обставини підтверджуються постановою Луцького міськрайонного суду від 08.09.2011 року, яка набула законної сили 16.09.2011 року, і якою відповідача ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, однак звільнено від кримінальної відповідальності за його вчинення на підставі п. «в»ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році».
Ч. 2 ст. 14 Закону України «Про амністію у 2011 році»передбачено, що амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу вироком або рішенням суду.
Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Внаслідок винних дій відповідача позивачу ОСОБА_1 була завдана шкода здоров'ю, у зв'язку з чим остання в період з 26 травня по 20 червня 2011 року знаходилась на амбулаторному лікуванні в Луцькій міській поліклініці № 1 з діагнозом -закритий перелом головки п'ятої п'ясної кістки лівої кисті зі зміщенням, що підтверджується довідкою вказаного лікувального закладу від 31.08.2011 року (а.с.9).
З матеріалів справи вбачається, що на лікування позивачем були витрачені кошти на придбання ліків на суму 607,79 грн., що підтверджується чеками та квитанціями наданими позивачем в суді першої інстанції (а.с.7-8, 27, 32-36, 60).
Крім того, відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.
Згідно із ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», з 01.04.2011 року встановлена мінімальна заробітна плата в розмірі 960 грн.
Оскільки внаслідок винних дій відповідача ушкоджено здоров'я ОСОБА_1, у зв'язку з чим вона була непрацездатна протягом одного місяця, суд першої інстанції у відповідності до ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»підставно стягнув на її користь втрачений дохід в розмірі 960 грн., виходячи з того, що в момент ушкодження здоров'я вона не працювала. З врахуванням понесених витрат на лікування, висновок суду про стягнення з відповідача в користь позивача 1567 грн. 69 коп. заподіяної матеріальної шкоди є правильним і відповідає встановленим у справі обставинам.
Доводи апелянта про те, що судом розмір понесених витрат на придбання ліків визначений у меншому розмірі ніж вони були фактично понесені, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і спростовуються наявними у справі доказами.
Ч. 2 ст. 23 ЦК України передбачає, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди в 2000 грн., відповідає характеру та глибині фізичних та душевних страждань ОСОБА_1, заподіяних протиправними діями відповідача, які призвели до ушкодження здоров'я позивачки. Доводи апелянта про заподіяння позивачу моральної шкоди в розмірі 10000 грн. є безпідставними, оскільки вони не підтверджені належними і допустимими доказами та суперечать вимогам розумності і справедливості.
Отже, відповідно до встановлених в судовому засіданні обставин справи та норм матеріального права суд дійшов до правильного висновку про часткове задоволення позову.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 29 грудня 2011 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя:
Судді: