01.03.2012
Справа №22ц-249/2012р. Головуючий
в 1 інстанції Гаркуша О.М.
Категорія 34 Доповідач в апеляційній
інстанції Клочко В.П.
01 березня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Севастополя у складі:
головуючого: Клочко В.П.,
суддів: Водяхіної Л.М., Сундукова В.М.,
при секретарі: Зміївської В.С.,
за участю: представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 30 листопада 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди, заподіяних затокою квартири,
ОСОБА_3 у липні 2011 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків в розмірі 6738,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 1 000 грн., а також судові витрати.
Свої вимоги мотивує тим, що вона мешкає у квартирі АДРЕСА_1. ОСОБА_5 мешкає в квартирі №11 цього ж будинку, що розташована безпосередньо над її квартирою. Внаслідок порушення відповідачем правил користування санітарно-технічним обладнанням неодноразово відбувалося залиття її квартири, яка потребує ремонту. Вартість ремонтно-будівельних робіт відповідно до висновку експертизи складає 6738,00 грн. крім того, неправомірні дії відповідача спричинили їй моральну шкоду, яка полягає в порушенні звичайного життєвого ритму та загостренні хронічного захворювання.
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 30 листопада 2011 року позов задоволений частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 6738,00 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 500,00 грн. - у рахунок відшкодування моральної шкоди, витрати на правову допомогу в розмірі 680 грн., витрати на виклік спеціалісту та проведення експертизи у розмірі 1182,00 грн., судовій збір в розмірі 104,51 грн., витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120 грн. Всього стягнуто 9324,51 грн. В задоволені іншої частини позову - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як ухваленого з порушенням норм матеріального права, та у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для вирішення справи, які суд вважав встановленими, та при невідповідності висновків суду обставинам справи. Просить постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення вимог позивача, суд першої інстанції виходив з доведеності факту спричинення останній матеріальної і моральної шкоди з вини відповідача у результаті затоплення квартири.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що наприкінці травня 2011 року відбулося затоплення квартири АДРЕСА_1, основним наймачем якої являється ОСОБА_3 У результаті чого названій квартирі були задані технічні ушкодження, а позивачу, як наслідок, матеріальна шкода, розмір якої згідно Висновку експерта № В-73 від 08 липня 2011 року дорівнюється вартості ремонтно-будівельних робіт та складає 6 738 грн.(а.с.6,7).
Причиною затоплення квартири, як вбачається з Акту від 08 червня 2011 року, складеного службовцями ДУ 64 Управління начальника робіт, став зрив шлангу підводу холодної води до мийки у квартирі № 11, що розташована над квартирою позивача, та перебуває у користуванні ОСОБА_5 (а.с.8).
Згідно ч.1, п.1 ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення із відповідача на її користь у відшкодування матеріальної шкоди 6 738 грн., оскільки названа шкода була спричинена позивачу з вини відповідача.
Крім того, у відповідності до ч.2 ст.1166 ЦК України діє презумпція винності, але відповідачем під час розгляду справи не були надані належні докази, які б свідчили про відсутність його вини у затопленні квартири позивача.
Ухвалюючи рішення у частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 500 грн., суд першої інстанції, керуючись ч.1 ст.1167 ЦК України, правильно виходив з того, що позивачкою наданий достатній обсяг належних доказів, що підтверджують факт завдання їй моральної шкоди внаслідок затоплення квартири з вини відповідача, але вказаний нею розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 1 000 грн. є завищеним, не відповідає реальному ступеню та розміру моральних страждань.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 не являється належним позивачем по справі, колегією суддів до уваги прийняти бути не можуть, оскільки позивач являється основним наймачем квартири АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою 1997 ВМІС МО РФ № 470 від 24 лютого 2012 року.
Також не можуть бути прийняти до уваги доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків експерта обставинам справи як необгрунтовані. Іншого висновку експерта відповідачем надано не було, клопотання про проведення експертизи для встановлення розміру шкоди, завданого ушкодженням майна, останнім не заявлялось.
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, висновків суду не спростовують.
Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить, а тому відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України воно підлягає залишенню без змін.
Згідно вимог ст.84, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягнення витрати на правову допомогу у розмірі 900 грн., що були понесені позивачем при розгляді справи у суді апеляційної інстанції та підтверджені квитанцією № 10000810008910413229989875 від 23 лютого 2012 року.
Керуючись ст.ст.303, 305, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 30 листопада 2011 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 900 грн.
Ухвала суду набирає законну сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня оголошення.
Головуючий: В.П.Клочко
Судді: Л.М.Водяхіна
В.М.Сундуков