Справа № 2-339/11/0311
провадження № 22-ц/0390/203/12 Головуючий у 1 інстанції:Покидюк М.В.
Категорія: 37 Доповідач: Карпук А. К.
01.03.2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області:
головуючого - судді Карпук А К,
суддів - Здрилюк О.І., Стрільчука В.А. ,
при секретарі Сіліч Ю.Л.
з участю відповідача ОСОБА_1
особи, яка не приймала участі у справі ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за апеляційною скаргою особи, яка не приймала участі у справі ОСОБА_2 на рішення Маневицького районного суду від 29 вересня 2011 року,
16 вересня 2011 року ОСОБА_4 звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дід ОСОБА_5. Після його смерті залишилося спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в у селі Тельчі Маневицького району, право на земельну частку (пай) та право на майновий пай члена КСП. Після смерті діда спадщину прийняв його син, а батько позивача, ОСОБА_1 шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном. В нотаріальній конторі, куди звернувся ОСОБА_1 за оформленням спадщини у травні 2011 року, йому відмовили у цьому із-за того, що існує заповіт на ім»я позивача по справі. Оскільки на час відкриття спадщини він був неповнолітнім та дізнався про існування заповіту у травні 2011 року, просив визначити йому строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті його діда ОСОБА_5.
Рішенням Маневицького районного суду від 29 вересня 2011 року позов задоволено.
Визначено ОСОБА_4 для прийняття спадщини за заповітом після смерті діда ОСОБА_5 строк три місяці.
В апеляційній скарзі особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_2 просить скасувати це рішення і постановити нове рішення, яким відмовити позивачеві у позові, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові з таких мотивів.
Задовольняючи позов, місцевий суд вважав, що позивач пропустив строк в силу об»єктивних причин, зокрема, на момент відкриття спадщини був неповнолітнім, про існування заповіту дізнався лише у травні 2011 року
З такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права та без належного з'ясування дійсних обставин справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 4). Позивач ОСОБА_4 є внуком спадкодавця, що підтверджено свідоцтвом про народження (а. с. 7). Згідно з нотаріально посвідченим заповітом від 3 листопада 1995 року ОСОБА_5 заповів ОСОБА_4 житловий дерев»яний будинок, критий залізом, загальною площею 77 кв.м в т.ч. 49 кв.м жилою і всі надвірні споруди, ОСОБА_4 (а.с.6).
Судом не досліджувалося і не встановлювалося, кому і на підставі якого правовстановлюючого документа належало спірне майно, де знаходиться це майно, з яких причин заінтересовані особи не можуть в установленому законом порядку відновити вказаний документ або отримати його дублікат.
Відповідно до ст. ст. 3, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються. В мотивувальній частині рішення має бути зазначено, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким.
За змістом наведених правових норм задоволення позову в цивільній справі може мати місце лише у випадку порушення, невизнання або оспорювання відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача.
Відповідачем у даній справі позивач зазначив лише одного спадкоємця першої черги - сина спадкодавця і свого батька ОСОБА_1. Задовольнивши позов до даного відповідача, суд не встановив і не зазначив у рішенні, в чому полягає порушення, невизнання або оспорювання зазначеним відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача.
При вирішенні даного спору місцевий суд, посилаючись на норми шостої книги Цивільного кодексу України вважав, що позивач пропустив строк прийняття спадщини з поважних причин.
Однак, відповідно із п.5 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу України вбачається, що правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Із позовної заяви (а.с.3), доданої до апеляційної скарги довідки Красновільської сільської ради Маневицького району № 2139 від 15.09.2010 року (а.с.26) вбачається, що спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли його сини ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Крім того, в суді апеляційної інстанції встановлено, що в спадкодавця, крім зазначених в рішенні осіб, є ще третій син - ОСОБА_6, який проживає в м. Київ, і відомості, чи прийняв він спадщину після смерті батька відсутні.
Отже, місцевий суд не встановив всіх осіб, які мають право на спадкове майно.
Крім того, відповідно до ст.553 ЦК УРСР вважається таким, що відмовився від спадщини той із спадкоємців, який не вчинив жодної дії, яка б свідчила про прийняття спадщини (ст.549 ЦК УРСР). В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що з настанням повноліття позивач знав про заповіт, складений на його користь дідом ОСОБА_5, але не вчинив дій щодо прийняття спадщини.
Отже рішення у справі прямо впливає на права та законні інтереси ОСОБА_2 стосовно спірного майна, проте, суд всупереч вимогам ст. 33 ЦПК України не вирішив питання про залучення його до участі в справі як співвідповідача.
За таких обставин позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про продовження строку для прийняття спадщини за заповітом не може бути задоволений.
Оскільки апеляційний суд не наділений повноваженнями щодо залучення до участі в справі осіб, які не брали в ній участь в суді першої інстанції, та у зв'язку з допущеними цим судом порушеннями вищенаведених норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржуване рішення слід скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові на підставі ст. 309 ЦПК України.
Разом з тим, дане рішення апеляційного суду не перешкоджає ОСОБА_4 захистити свої права шляхом повторного звернення до суду з аналогічним позовом, зазначивши у ньому відповідачами всіх осіб, яких стосуються заявлені нею вимоги.
На підставі ст. 553, 549 ЦК УРСР / в редакції 1963 року/, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Маневицького районного суду від 29 вересня 2011 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: