Справа № 2/0310/437/11 Головуючий у 1 інстанції:Войтюк Л.М.
Провадження № 22-ц/0390/183/12
Категорія:45 Доповідач: Овсієнко А. А.
28 лютого 2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Овсієнка А А
суддів - Свистун О.В., Осіпука В.В.,
при секретарі Галицькій І.П.,
з участю: позивача ОСОБА_1,
представника позивача Омелянюка М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Любомльської міської ради Любомльського району Волинської області про визнання права власності на землю та спонукання до вчинення дій за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Любомльського районного суду Волинської області від 17 листопада 2011 року, -
31 жовтня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Любомльської міської ради Любомльського району Волинської області про визнання дій неправомірними, визнання права власності на землю та зобов'язання міської ради видати державний акт на право власності на землю.
Ухвалою судді Любомльського районного суду Волинської області від 03 листопада 2011 року вищевказану позовну заяву залишено без руху, яка таку, що не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, а ухвалою цього ж судді від 17 листопада 2011 року повернено позивачу у зв'язку з невиконанням ним вимог попередньої ухвали протягом встановленого строку.
Не погоджуючись із даною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм процесуального права.
В ході апеляційного розгляду даної справи позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали із наведених у ній підстав.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, а також доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Судом встановлено, що 31 жовтня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Любомльської міської ради Любомльського району Волинської області про визнання дій неправомірними, визнання права власності на землю та зобов'язання міської ради видати державний акт на право власності на землю.
Ухвалою судді Любомльського районного суду Волинської області від 03 листопада 2011 року дана позовна заява залишена без руху як така, що не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, зокрема, з тих підстав, що у ній не вказана ціна позову, повна назва третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не зазначено та не додано доказів на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги. Встановлено строк для усунення недоліків - в межах п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали (а.с.8).
З поштового повідомлення (а.с.4) вбачається, що копію даної ухвали позивачем отримано 15 листопада 2011 року.
На виконання вимог ухвали ОСОБА_1 було своєчасно, а саме - 15 листопада 2011 року, подано відкориговану позовну заяву із зазначенням у ній повного найменування третьої особи, викладом обставин, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, та доказів, що підтверджують кожну таку обставину.
При цьому, позивачем викладено на власний розсуд ті обставини, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, та зазначено певні докази, що повністю відповідає змісту закріплених у ст.ст.10, 11 ЦПК України принципів змагальності сторін та диспозитивності, за якими позивач є вільним у виборі обставин, якими він вважає за необхідне обґрунтовувати свої позовні вимоги, та зазначенні доказів на їх підтвердження.
Що стосується наведених в ухвалі від 17 листопада 2011 року висновків про невідповідність поданої ОСОБА_1 позовної заяви вимогам ст.119 ЦПК України з огляду на неподання позивачем певних доказів, то з такими висновками не можна погодитись, оскільки норми ст.ст.119, 120 ЦПК України не містять імперативних приписів про необхідність надання доказів (зокрема - письмових) саме разом з позовною заявою, а згідно з ч.1 ст.131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.
Крім того, як зазначено у абз.4 п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009, № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику, оскільки подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу.
Відсутність у позовній заяві ціни позову в даному конкретному випадку не може слугувати єдиною та достатньою підставою для її повернення оскільки, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, позивачем було попередньо сплачено за вищевказану позовну заяву судовий збір у мінімальному розмірі, передбаченому для позовних заяв майнового характеру, - 51 грн., з чим погодився суд, і що відповідає вимогам ч.2 ст.80 ЦПК України, згідно з якою, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Отже, позивач ОСОБА_1 своєчасно та належним чином усунув зазначені в ухвалі від 03 листопада 2011 року недоліки позовної заяви і тим самим виконав вимоги ст.ст.119, 120 ЦПК України.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що оскільки суддею при вирішенні питання про повернення позовної заяви було порушено норми процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, то відповідно до вимог ч.2 ст.307, ст.311 ЦПК України ухвала від 17 листопада 2011 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу судді Любомльського районного суду Волинської області від 17 листопада 2011 року даній справі скасувати та направити справу для продовження розгляду до Любомльського районного суду Волинської області.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий
Судді