09.02.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-51/2012р. Головуючий у першій
Інстанції Котешко Л.Л.
Категорія 27 Доповідач у апеляційній
інстанції Сундуков В.М.
09 лютого 2012 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Сундукова В.М.,
суддів: Водяхіної Л.М., Клочка В.П.,
при секретарі: Блох Д.Д.,
за участю: представника відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” до ОСОБА_5 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 30 листопада 2010 року,
В лютому 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 400 612,62 грн. та розірвання цього договору, мотивуючи вимоги тим, що умови договору ОСОБА_5 не виконує, в зв'язку з чим в останньої перед позивачем утворилася заборгованість, яку позичальник в добровільному порядку не погашає.
Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 30.11.2010р. позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення в справі про відмову в задоволенні вимог позову.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із факту невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором.
З таким висновком погоджується колегія суддів, оскільки він ґрунтується на нормах чинного законодавства України та відповідає фактичним обставинам справи.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що АКБ СР «Украсоцбанк» на підставі договору кредиту №953/49-180 від 13.04.2006 року надав ОСОБА_5 у користування кредитні кошти у розмірі 49400 доларів США зі строком повернення до 10.04.2026 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,2% річних. Відповідач, порушуючи умови кредитного договору, припинив виконання прийнятих на себе зобов'язань по погашенню кредиту, оплаті нарахованих відсотків за користування кредитом, що стало підставою для звернення до суду.
Згідно ст.ст.525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.
Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як вбачається з п.2.4 договору кредиту нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту в передостанній робочий день поточного місяця, за період з передостаннього робочого дня попереднього місяця по день, що передує двом останнім робочим дням поточного місяця , а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.
З п.4.2 договору кредиту вбачається, що у разі прострочення позичальником строків сплати процентів , а також строків повернення кредиту, позичальник сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у цей період.
Пунктом 4.5 договору кредиту передбачено, що у разі невиконання позичальником обов'язків визначених п.п.3.3.7,3.3.8 Договору кредиту, протягом більш, ніж 60 (дев'яносто) календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф,пеню).
Відповідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач доказів сплати коштів за договором кредиту суду не представила.
За таких обставин, слід дійти висновку, що суд першої станції дійшов вірного висновку про наявність підстав для розірвання договору кредиту та стягнення заборгованості.
Разом з тим, рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 400612,62грн. є необґрунтованим.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача такої суми виходив з того, що згідно довідки від 18 лютого 2010 року (а.с.7) курс долара США дорівнював 800,1200грн. за 100 доларів США.
Між тим, відповідно до ч.2 ст.533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Як вбачається з довідки (а.с.138 ) курс долара США на момент ухвалення рішення був 793,8000грн., а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 397476,80грн. (339809,90грн.- заборгованість за кредитом в розмірі еквівалентному 42808,00 доларів США;54052,70грн. - заборгованість за процентами в розмірі еквівалентному 6809,36 доларів США; 3614,20грн. - пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за кредитом та процентам).
За таких обставин, слід дійти висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції, відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, зміні.
Керуючись викладеним, ст.ст. 303-316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 30 листопада 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь Акціонерно-комерційного банку „Укрсоцбанк” в особі Кримської республіканської філії 400612,62грн. змінити. В цій частині постановити нове рішення. Стягнути з ОСОБА_5 на користь Акціонерно-комерційного банку „Укрсоцбанк” в особі Кримської республіканської філії 397476,80грн.
В іншій частині вказане рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/ В.М.Сундуков
Судді: /підпис/ Л.М.Водяхіна
/підпис/ В.П.Клочко
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
М.Севастополя В.М.Сундуков