0444/2-1825/11
Справа 22ц-491\426\12 Головуючий в 1 інстанції Філатов К.Б.
Категорія 57\1\ Доповідач Митрофанова Л.В.
21 березня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого судді: Митрофанової Л.В.
суддів: Зубакової В.П., Турік В.П.
при секретарі: Бадалян Н.О.
за участю: представника відділу державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції -Хоменко Ольги Юріївни, представника Головного управління державної казначейської служби України в Дніпропетровській області - Томашевського Ігоря Геннадійовича.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 16 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області, Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області про відшкодування збитків, завданих неправомірними діями,-
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області, Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області \згідно ухвали апеляційної інстанції замінено на Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, про відшкодування збитків, завданих неправомірними діями, посилаючись на ті обставини, що згідно рішення Арбітражного суду Дніпропетровської області від 21.12.2000 року звернуто стягнення 268 000 грн. та 1700 грн. держмита на майно дочірнього підприємства Криворізьке шляхово-будівельне об*єднання «Кривбасасфальт АТЗ «Дніпрошляхбуд» на користь ТОВ «Катмир».
Ухвалою Арбітражного суду Дніпропетровської області від 05.12.2000 року порушено провадження у справі про визнання ДП Дніпропетровського АТЗТ Криворізьке шляхово-будівельне об*єднання «Кривбасасфальт» банкрутом.
На підставі вищевказаних рішень судів Державна виконавча служба Криворізького управління юстиції в період дії мараторію на задоволення вимог кредиторів, було продано майно ДП Дніпропетровського АТЗТ Криворізьке шляхово-будівельне об*єднання «Кривбасасфальт».
Оскільки, вона як один із засновників ТОВ «Катмир» , який має 70% у статутному фонді, з вини Державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області, не отримала до теперішнього часу дивідендів у розмірі 188790 грн., від суми збитків стягнутих за рішенням суду, просила стягнути вищевказану суму з відповідача на її користь.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 16.11.2011 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, оскільки судом першої інстанції не застосовано до даних правовідносин норми відповідного матеріального права та судом не дана оцінка доказам, які надані стороною.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції на думку колегії суддів, правильно послався на вимоги ст.10,60 ЦПК України, оскільки позивачем не доведено якими діями чи бездіяльністю відповідача Державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області позивачу було заподіяно збитки.
Крім того, відповідно до вимог ст.44 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено черговість задоволення вимог стягувачів, що спростовує посилання позивача щодо порушення державним виконавцем саме її інтересів при виконанні рішення суду.
Отже, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем позовних вимог є обґрунтованими та підстав для задоволення позову передбачених ст.86 Закону України « Про виконавче провадження» не вбачається.
Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, що суд ухвалюючи рішення допустив порушення та неправильне застосування норм матеріального права, дав неправильну оцінку доказам, спростовуються висновками суду першої інстанції.
Згідно ст.86 Закону України «Про виконавче провадження» \яка діяла на момент звернення позивача до суду, стягував має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов*язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи.
Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено виключний перелік сторін у виконавчому провадженні.
Як убачається з матеріалів справи позивачем всупереч зазначеній нормі не доведено факт вчинення відповідачем щодо неї неправомірних дій та понесення нею матеріальної шкоди \збитків і саме внаслідок неправомірних дій.
Крім того, відповідно до роз*ясень даних в п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України «14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів та посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», до юридичної особи не переходять зобов*язання боржника за виконавчим документом. Присуджені з неї на користь стягувача кошти мають компенсаційний характер.
Згідно ст.10,60 ЦПК України позивач не надала доказів згідно Закону України «Про господарські товариства», «Про оподаткування підприємств», що не отримані нею кошти є дивідендами чи збитками.
Доводи ОСОБА_3 в скарзі стосовно доведеності вини відповідача, оскільки згідно вироку Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 28.07.2005 року визнано винною посадову особу відповідача щодо продажу майна КДБО «Кривбасасфальт» є безпідставними.
Оскільки, як убачається з матеріалів справи, вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 28.07.2005 року не встановлені обставини на які посилається позивач, для звільнення від доказування.
Згідно ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань, що спростовує інші доводи апеляційної скарги.
Крім того, посилання в скарзі щодо розгляду справи за відсутності представника Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області не може бути підставою для скасування чи зміни рішення, згідно умов ст.309 ЦПК України.
Зокрема, відповідно до ч.4 ст.309 ЦПК України, як одна із підстав для скасування чи зміни рішення апеляційною інстанцією, є участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді. Однак, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для визнання заяви позивача про відвід судді обґрунтованою.
Посилання позивача щодо незаконного стягнення на користь держави судового збору на підставі п.13 ст.3 Закону України «Про судовий збір», як при подачі позову про відшкодування шкоди заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою..., суперечить вимогам п.п.8,2 ст.4 вищевказаного Закону України «Про судовий збір» та ст.87 Закону України «Про виконавче провадження».
Тому, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 303,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 16 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: