Справа №22-ц-816/12 19.03.2012 19.03.2012 19.03.2012
Справа № 22ц- 816 / 12 Головуючий у першій інстанції: Гуденко О.А.
Категорія 57 Доповідач в апеляційній інстанції: Кутова Т.З.
Іменем України
19 березня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої: Кутової Т.З.,
суддів: Ямкової О.О., Крамаренко Т.В.,
при секретарі: Величковській В.С.,
за участю: представника позивача ОСОБА_3, представника відповідачки ОСОБА_4 та третьої особи ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_6
на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 січня 2012 року
за позовом
ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа на стороні відповідача приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_5
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
В червні 2011 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_6 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позивач зазначав, що приватним нотаріусом ОСОБА_5 13 травня 2011 року було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки, між тим вказаний напис вчинено з порушенням вимог закону. Так нотаріусу не були надані необхідні документи, які підтверджують наявність безспірної заборгованості, в тому числі і письмову вимогу кредитора до нього про усунення порушень, до того ж сума вказана нотаріусом вдвічі перевищує борг зазначений в договорі позики, розрахунок боргу також відсутній. Посилаючись на викладене позивач просив задовольнити його вимоги.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 січня 2012 року позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 13 травня 2011 року, вчинений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_7
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_6 просить вказане рішення суду скасувати, а по справі ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що суд не вірно застосував норми матеріального права, а тому дійшов не вірних висновків про наявність порушень вимог закону при здійсненні виконавчого напису.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання , дослідивши письмові докази по справі колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом, 20 червня 2008 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 уклали договір позики, посвідчений нотаріально, за яким останній отримав в борг кошти у сумі 210000 грн., що еквівалентно 28750 євро за курсом НБУ строком до 20 вересня 2008 року (а.с 14).
В забезпечення зобов'язань за вказаним договором в той же день уклали договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_7 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 11-13).
В порушення положень ст. 526 ЦК України, про те, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, оскільки в установлений в договорі строк позику не повернув.
29 вересня 2009 року ОСОБА_6 звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_5 з заявою про вчинення виконавчого напису за договором іпотеки в погашення 420000 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання основного зобов'язання (а.с. 43).
Відповідно до положень ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та /або умов іпотечного договору іпотекодерждатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення, де зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про його виконання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. В разі не виконання вимоги в тридцятиденний строк, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.
Положеннями ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо документально підтверджено безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника здійснюється шляхом вчинення нотаріусом нотаріального напису.
В день звернення ОСОБА_6 з зазначеною заявою до нотаріуса, тобто 29 вересня 2009 року нотаріусом відправлено повідомлення відповідачу з вимогою погашення боргу в тієї ж сумі, що і зазначено в заяві кредитора, тобто 420000 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання основного зобов'язання (а.с. 39).
В зв'язку з невиконанням вимоги в строк передбачений законом, та не надіслання заперечень з приводу боргу, 13 травня 2011 року нотаріусом було вчинено нотаріальний напис на звернення стягнення на майно передане в іпотеку задля погашення боргу в сумі 420000 грн. Однак, в нотаріальному написі зазначено, що вказана сума визначена з урахуванням 329187 грн. боргу та 90813 грн. штрафних санкцій, а не з урахуванням рівня інфляції за весь період, як вказувалося в попередній вимозі (а.с. 42).
Так, відповідно до положень ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинно зазначатись суми, що підлягають стягненню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення.
Враховуючи, що нотаріус самостійно визначила складові суми боргу, тобто саму суму боргу та суму штрафних санкцій, так як сума боргу зазначена в вимозі відрізняється від того, що зазначено в виконавчому написі, тобто мають місце відмінності в складових загальної суми боргу, а за усними розрахунками боржника борг може становити лише в розмірі 100 грн., то вказаний борг не можна вважати безспірним. За такого нотаріус не мав підстав для вчинення нотаріального напису.
За вказаних обставин районний суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та визнав виконавчий напис від 13 травня 2011 року вчинений приватним нотаріусом ОСОБА_5 таким, що не підлягає виконанню.
Доводи апеляційної скарги та наведені в ній розрахунки боргу, які на думку апелянта доводять реальність боргових зобов'язань визначених в виконавчому написі, не можна прийняти до уваги, оскільки відповідно до наведених положень закону, безспірність суми боргу тобто з зазначенням процентів та пені, повинна бути доведена до вчинення виконавчого напису.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення районного суду, колегія вважає, що воно відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуюча
Судді