Справа №1490/1416/12 22.03.2012 22.03.2012 22.03.2012
справа № 22ц/1490/983/2012 Головуючий у першій інстанції Лузан Л.В.
категорія 24 Доповідач в апеляційній інстанції: Лівінський І.В.
іменем України
22 березня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Данилової О.О.,
суддів: Шаманської Н.О.,
Лівінського І.В.,
при секретарі судового засідання Недо К.А.,
за участю відповідачки ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 лютого 2012 року
за позовом
комунального підприємства «Санітарна очистка міста» (далі - КП «СОМ») до ОСОБА_3 про стягненням боргу,
В жовтні 2011 року КП «СОМ» звернулось з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу.
Позивач зазначав, що відповідачка ОСОБА_3 та її син ОСОБА_4 проживають в будинку АДРЕСА_1. Відповідачка отримує від позивача належної якості послуги з вивезення твердих побутових відходів.
Посилаючись на те, що ОСОБА_3 не повністю оплачувала вищевказані послуги в період з 1 травня 2007 року по 1 січня 2012 року, позивач просив суд стягнути з відповідачки 500 грн. 30 коп. боргу.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 лютого 2012 року позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь КП «СОМ» 500 грн. 30 коп. боргу та 30 грн. судових витрат, а також на користь держави 214 грн. 60 коп. судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на те, що суд дав невірну оцінку дійсним обставинам справи, просила рішення суду скасувати і постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 разом з сином ОСОБА_4 проживають в будинку АДРЕСА_1. Вивезення твердих побутових відходів, яке є комунальною послугою відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», здійснює по цій вулиці КП «СОМ». Між тим, в період з 1 травня 2007 року по 1 січня 2012 року відповідачка не повністю оплатили надані позивачем послуги. Заборгованість за вказаний період складає 500 грн. 30 коп.
Зазначене підтверджується статутом КП «СОМ» (а.с. 3), витягом з особового рахунку ОСОБА_3 (а.с. 45), рішеннями виконкому Вознесенської міської ради (а.с. 11-13), графіками вивозу відходів (а.с. 21-26, 52-54) та дорожніми листами (а.с. 27-30, 55-62).
За таких обставин та враховуючи положення ст. 15 Закону України «Про відходи», суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачка має вказану заборгованість перед позивачем за надані послуги, яка підлягає стягненню на підставі ст.ст. 526, 611 ЦК України.
Посилання апелянта на відсутність договору з КП «СОМ» про надання житлово-комунальних послуг не можуть бути достатньою підставою для звільнення від сплати заборгованості за спожиті послуги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають не тільки з угод письмових чи усних, але й з дій та вчинків осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, є обов'язком власника чи наймача будинку.
КП «СОМ» надавало в спірний період мешканцям вулиці, на якій проживає ОСОБА_3, послуги по вивозу відходів. Відповідачка від таких послуги не відмовлялась, що свідчить про укладання усного договору про надання послуг та покладає на споживача обов'язок оплатити спожиту послугу.
Доводи апелянта про те, що вона самостійно утилізує відходи, не заслуговують на увагу.
Як вбачається зі змісту ст.ст. 15, 33 Закону України «Про відходи» та ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», населенню заборонено несанкціоновано скидати і розміщувати побутові відходи у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів. При цьому, громадяни зобов'язані утилізувати відходи за допомогою відповідних підприємств, установ та організацій, що займаються збиранням, зберіганням, перевезенням, знешкодженням, видаленням і захороненням відходів.
Отже, наявність компостної ями на території помешкання відповідачки, а також печі в її будинку, не може бути достатнім доказом того, що відповідачка самостійно утилізує тверді побутові відходи та не звільняє її від обов'язку оплатити послуги позивача по їх вивозу.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення місцевого суду, постановленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 лютого 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: