Справа №22-ц-976/12 15.03.2012 15.03.2012 15.03.2012
Справа № 22ц-976/2012 Головуючий у першій інстанції Щербина С.В.
Категорія 24 Доповідач апеляційної інстанції Лівінський І.В.
іменем України
15 березня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В. та Шаманської Н.О.,
при секретарі судового засідання Дубовій К.В.,
за участі: представника позивача Шульги М.О.,
відповідачки ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 січня 2012 року, ухвалене
за позовом
публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (далі - ПАТ «Миколаївобленерго») до ОСОБА_4 про стягнення вартості не облікованої електроенергії,
У лютому 2011 року ПАТ «Миколаївобленерго» звернулося з позовом до ОСОБА_4 про стягнення 2254 грн.86 коп. вартості не облікованої електричної енергії.
Позивач зазначав, що ОСОБА_4 є споживачем електричної енергії, яку постачає Миколаївобленерго в квартиру АДРЕСА_1. 29 липня 2009 року при перевірці дотримання вимог Правил користування електричною енергією для населення (далі - Правила) в квартирі ОСОБА_4 було встановлено порушення, а саме самовільне підключення електроустановок до мереж енергопостачальника без оформлення особового рахунку та укладення договору на користування. Під час обстеження електроенергія споживалась.
31 липня 2009 року комісією енергопостачальника обчислено розмір збитків, які складають 2254 грн.86 коп.
Посилаючись на те, що добровільно відшкодувати збитки відповідачка відмовляється, позивач просив стягнути з неї 2254 грн.86 коп. вартості не облікованої електроенергії.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 січня 2012 року в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «Миколаївобленерго», посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а також на те, що висновки суду не відповідають матеріалам справи, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3.1 Методики, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, її правила застосовуються на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення визначеного переліку порушень, в тому числі самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до власної електромережі поза засобами обліку електроенергії.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1, де проживає відповідачка, було введено в експлуатацію у 1993 році та підключено до загальних електричних мереж. До жовтня 2007 року цей будинок перебував на балансі комунального підприємства КЖЕП «Заводське-1», якому мешканці будинку оплачували спожиту електроенергію за показниками квартирних лічильників. КЖЕП «Заводське-1» в подальшому розраховувався за електроенергію з енергопостачальником - Миколаївобленерго.
Згідно з актом приймання передачі комунального майна Миколаївської міської ради від 8 жовтня 2007 року цей будинок було передано з балансу КЖЕП «Заводське-1» на баланс ТОВ «Миколаївбудсервіс».
У період 2007-2009 років між ТОВ «Миколаївбудсервіс» та ПАТ «Миколаївобленерго» вирішувалось питання передачі кабельних мереж будинку з визначенням межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.
Але укладений між сторонами договір від 1 жовтня 2008 року не передбачав загальнобудинковий облік спожитої електроенергії та порядок, за яким мешканці будинку мали розраховуватись за спожиту електроенергію. Оплату спожитої електроенергії від мешканців будинку ТОВ «Миколаївбудсервіс» не приймав.
Договори на користування електроенергією у період 2007-2009 років Миколаївобленерго з кожним мешканцем будинку не укладав.
Між зазначеними підприємствами, органами місцевого самоврядування та мешканцями будинку існували суперечки щодо умов укладення індивідуальних договорів та порядку оплати послуг електропостачання (а.с.45-49).
Лише в липні 2009 року ПАТ «Миколаївобленерго» об'явою повідомило мешканців будинку АДРЕСА_1 в м. Миколаєві про те, що у разі не укладання до 27 липня 2009 року договорів на постачання, користування електроенергією буде припинено (а.с.50).
Отже, встановлені обставини свідчать про те, що індивідуальні договори про користування електроенергією між енергопостачальником та мешканцями будинку, в тому числі і ОСОБА_4, не було укладено не з вини відповідачки, а внаслідок інших об'єктивних та суб'єктивних причин.
29 липня 2009 року в квартирі ОСОБА_4 працівниками позивача складено акт № Ю 0492 з зазначенням порушення за пунктом 42 ПКЕЕн, а саме самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до власної електричної мережі поза засобами обліку електричної енергії (а.с.4).
На час перевірки споживання електроенергії в квартирі відповідачки обліковувалось лічильником СОИ-446М №06870, 1992 року випуску ( а.с.9).
Отже, ОСОБА_4 не здійснювала самовільне підключення електроустановок до власної мережі та не користувалася електроенергією поза засобами обліку.
Спожиту електроенергію з січня 2008 року ОСОБА_4, як і інші мешканці, не оплачувала.
На підставі акту № Ю 0492 здійснено розрахунок збитків за формулою 2.7 Методики - 2254 грн.86 коп. (протокол № 2427 від 31 липня 2009 року, а.с.5).
Встановивши ці обставини та виходячи з правил пункту 3.1 Методики, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що фактично допущені порушення відповідачем правил користування електроенергією (відсутність договору з енергопостачальником та несплата вартості спожитої електроенергії) не відповідає характеру порушень, зазначених в акті № Ю 0492 ( підпункт 5 пункту 3.1 Методики), а тому цей акт не може бути підставою для розрахунку збитків за Методикою.
Посилання апелянта на інше порушення правил, фактично допущене відповідачем (підпункт 4 пункту 3.1 Методики), не може свідчити про правомірність дій енергопостачальника. Як зазначалось вище, відсутність договорів з енергопостачальником у період 2007-2009 років, сталась не з вини ОСОБА_4, а тому споживання електроенергії без договору не можна вважати самовільним підключенням до електромереж здійснене відповідачем.
Несплата відповідачем вартості спожитої електроенергії за період 2008-2009 років, на що посилається апелянт, також не є достатньою підставою для застосування Методики. Цей спір може бути вирішений в окремому порядку.
Оскільки інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили би порушення ним норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга не містить, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 січня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: