Справа №22-ц-692/12 12.03.2012 12.03.2012 12.03.2012
Справа № 22ц-692/2012 Головуючий у першій інстанції: Шикеря І.А.
категорія 05 Доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.
іменем України
12 березня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В.,
Шаманської Н.О.,
при секретарі судового засідання Крамаренко Л.С.,
за участю: позивача ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5,
представника відповідача ОСОБА_6,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_4
на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 грудня 2011 року
за позовом
ОСОБА_4 до ОСОБА_7, Первомайської окремої роти дорожньо-патрульної служби Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (далі - Первомайська рота ДПС), Управління державної автомобільної інспекції Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (далі - УДАІ УМВС України в Миколаївській області) про визнання договору купівлі - продажу автомобіля дійсним, визнання права власності на автомобіль та усунення перешкод у його володінні та користуванні,
В жовтні 2011 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_7, Первомайської роти ДПС про визнання договору купівлі - продажу автомобіля дійсним, визнання права власності на автомобіль та усунення перешкод у його володінні та користуванні.
Позивач зазначав, що 14 липня 2007 року уклав з відповідачем ОСОБА_7 договір купівлі-продажу автомобіля марки “VOLKSWAGEN SANTANA”, реєстраційний номер НОМЕР_1 в простій письмовій формі, на підтвердження чого ОСОБА_7 видав позивачу розписку про отримання ним 3200 доларів США та передав позивачу технічний паспорт та ключі від транспортного засобу.
Однак, 21 листопада 2008 року його автомобіль затримали співробітники Первомайської роти ДПС та поставили на спеціальний майданчик тимчасового затримання автотранспорту в зв'язку з тим, що свідоцтво про реєстрацію вказаного автомобіля є підробленим.
Посилаючись на висновок технічної експертизи, яка на думку позивача підтвердила дійсність документів, а також на те, що сторони виконали всі умови договору купівлі продажу автомобіля, ОСОБА_4 просив визнати цей договір дійсним та визнати за ним право власності на спірний автомобіль. Крім того, він просив усунути перешкоди у користуванні та володінні автомобілем.
До участі у справі в якості співвідповідача залучено УДАІ УМВС України в Миколаївській області.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 грудня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши докази по справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що 21 листопада 2008 року співробітники Первомайської роти ДПС затримали автомобіль “VOLKSWAGEN SANTANA”, кузов № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4 на підставі довіреності, виданої ОСОБА_7 Під час перевірки з'ясувалось, що вказаний автомобіль не реєструвався у підрозділах ДАІ УМВС України. Крім того, за висновком експерта НДЕКЦ Первомайського ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Первомайська та Первомайського району УДАІ УМВС України в Миколаївській області від 21 листопада 2008 року, свідоцтво про реєстрацію спірного автомобіля виготовлено не на підприємстві, що здійснює випуск бланків вказаного зразку.
ОСОБА_4 поставив питання про визнання дійсним договору купівлі продажу цього автомобіля за правилами ст. 220 ЦІК України та визнання за ним права власності на вказаний автомобіль на підставі розписки, яку йому дав ОСОБА_7 про продаж автомобіля.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України суд може визнати договір дійсним, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення.
За змістом цієї норми суд визнає угоду дійсною тоді, коли момент вчинення правочину пов'язаний з моментом нотаріального посвідчення.
Закон не вимагає обов'язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу автомобіля, тому до спірних правовідносин положення ч. 2 ст. 220 ЦК України застосовуватись не можуть.
До того ж, відповідно до ч. 5 ст. 656 ЦК України на окремі види майна може бути встановлено спеціальний порядок набуття громадянами права власності.
Зокрема, порядок набуття права власності на автомобіль встановлений Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 7 вересня 1998 року.
Пунктами 7, 8 Правил передбачено, що власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Відчуження, передача власником придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, не проводиться.
Отже, укладення сторонами договору купівлі-продажу незареєстрованого автомобіля суперечить чинному законодавству.
Висновок технічної експертизи від 7 квітня 2010 року не може бути доказом дійсності реєстраційних документів на спірний автомобіль, оскільки зазначені документи експертом не досліджувались (а.с. 7).
Доводи апелянта про те, що спірний договір купівлі-продажу може бути визнаний дійсним за правилами ч. 2 ст. 220 ЦК України не заслуговує на увагу, оскільки є наслідком помилкового тлумачення положення вказаної норми.
За таких обставин основний висновок суду про відсутність підстав для визнання дійсним договору купівлі-продажу автомобіля, є вірним.
Крім того, суд правильно відмовив ОСОБА_4 у задоволенні інших вимог позову.
Так, згідно ст. 34 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353 “Про дорожній рух” експлуатація незареєстрованих транспортних засобів забороняється.
Отже, спірний автомобіль, який не реєструвався у підрозділах ДАІ УМВС України, не може експлуатуватись.
Таким чином, вимоги ОСОБА_4 про зобов'язання органів ДАІ усунути перешкоди в користуванні та володінні спірним автомобілем задоволенню не підлягають.
Оскільки такого ж висновку дійшов суд першої інстанції, рішення підлягає залишенню без зміни.
Посилання суду в тому числі на Закон України «Про власність» не може бути достатньою підставою для скасування правильного по суті і справедливого рішення.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду апеляційна скарга не містить.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 грудня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: