Справа № 22-ц-757/12 01.03.2012 01.03.2012 01.03.2012
Справа № 22ц-757/2012 Головуючий у першій інстанції: Димитров В.І.
категорія 05 Доповідач в апеляційній інстанції: Лівінський І.В.
іменем України
01 березня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В.,
Шаманської Н.О.,
при секретарі судового засідання Громовій Л.В.,
за участю апелянта ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_6 та ОСОБА_4
на заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 9 лютого 2006 року
за позовом
ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про визнання договору дійсним та визнання права власності,
В лютому 2006 року ОСОБА_7 звернулась з позовом до ОСОБА_8 про визнання договору дійсним та визнання права власності.
Позивачка зазначала, що 22 січня 2005 року уклала з відповідачем договір купівлі-продажу житлових АДРЕСА_1 в простій письмовій формі.
Посилаючись на те, що сторони виконали всі умови договору, але при зверненні до КП ММБТІ для реєстрації права власності на вказані житлові блоки їй було відмовлено через відсутність нотаріального посвідчення договору, позивачка просила визнати договір дійсним та визнати за нею право власності на спірні житлові блоки.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 9 лютого 2006 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 просили рішення суду скасувати, а провадження по справі закрити, посилаючись на те, що вони не брали участі у справі, а ухвалене рішення порушує їх право на спірні житлові блоки.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши докази по справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Так, задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу житлових блоків та відбулося виконання договору, а тому є підстави для визнання договору купівлі-продажу дійсним.
Між тим, з такими висновками колегія суддів погодитися не може.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України суд може визнати договір дійсним, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення.
За змістом цієї норми суд визнає угоду дійсною тоді, коли момент вчинення правочину пов'язаний з моментом нотаріального посвідчення.
Згідно вимог ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Моментом укладення такого договору, відповідно до ст.ст. 210, 640 ЦК України, є його державна реєстрація.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі заочного рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 7 грудня 2005 року за ОСОБА_8 визнано право власності на житлові блоки АДРЕСА_1.
22 січня 2005 року ОСОБА_8 уклав з ОСОБА_7 договір купівлі продажу вказаних блоків в простій письмовій формі.
Однак цей договір нотаріально посвідчено не було та не зареєстровано у встановленому законом порядку.
Отже, позивачка не дотрималась вимог ст.ст. 210, 640 ЦК України, а тому спірний договір є не укладеним.
В зв'язку з цим, правила ч. 2 ст. 220 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Разом з тим, суд першої інстанції не звернув належної уваги на зазначені обставини справи та вимоги закону та дійшов помилкового висновку про наявність підстав, передбачених ст. 220 ЦК України для визнання угоди дійсною.
Таким чином, рішення суду підлягає скасуванню на підставі до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позову.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_4 задовольнити.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 9 лютого 2006 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_7 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: