Справа №22-ц-740/12 01.03.2012 01.03.2012 01.03.2012
Справа № 22ц-740, 741/2012 Головуючий у першій інстанції: Лузан Л.В.
Доповідач в апеляційній інстанції: Лівінський І.В.
іменем України
01 березня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В.,
Шаманської Н.О.,
при секретарі судового засідання Громовій Л.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи
за апеляційними скаргами
громадської організації “Комітет “Правозахисник” Миколаївської області
на ухвали судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 3 січня 2012 року та 20 січня 2012 року, постановлених
за позовом
громадської організації “Комітет “Правозахисник” Миколаївської області (далі - ГО “Правозахисник”) в інтересах ОСОБА_4 до виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальних збитків та компенсації моральної шкоди,
В грудні 2011 року ГО “Правозахисник” в інтересах ОСОБА_4 звернулася з позовом до виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальних збитків та компенсації моральної шкоди.
Ухвалою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 3 січня 2012 року в частині позовних вимог до виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальних збитків та компенсації моральної шкоди відмовлено у відкритті провадження.
Ухвалою цього ж суду від 3 січня 2012 року вказану цивільну справу в частині позовних вимог до ОСОБА_5 залишено без руху для виправлення недоліків, а ухвалою від 20 січня 2012 року позовну заяву ГО “Правозахисник” повернуто позивачу, оскільки останній не виконав вказівку суду.
В апеляційній скарзі ГО “Правозахисник”, посилаючись на незаконність ухвал суду від 3 січня та 20 січня 2012 року, просила їх скасувати та справу направити для продовження розгляду до місцевого суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали позовної заяви, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог до виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області на підставі п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги пред'явлені ГО “Правозахисник” в інтересах ОСОБА_4 до суб'єкта владних повноважень носять публічно-правовий характер. Тому, на думку суду, даний спір повинен вирішуватися адміністративним судом.
Однак, з таким висновком не можна погодитись.
Згідно з вимогами ст.15 ЦПК суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
З урахуванням змісту п.1 ч.1 ст.3 КАС справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою (інших) іншого суб' єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 належить комплекс будівель АДРЕСА_1. При зверненні ОСОБА_4 до виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про видачу правовстановлюючих документів на вказані будівлі, йому було відмовлено. У зв'язку із цим, позивач просив суд зобов'язати видати йому правовстановлюючі документи на спірні будівлі та стягнути на його користь моральну та матеріальну шкоду.
Отже, даний спір витікає з права власності на спірні будівлі, тобто цивільного права.
Таким чином, висновок судді про те, що позовна заява ГО “Правозахисник” не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, не відповідає вимогам норм процесуального права. Тому, застосування суддею наслідків п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України не можна вважати обґрунтованим.
Також помилково суд повернув позовну заяву ГО “Правозахисник” в інтересах ОСОБА_4 в частині позовних вимог до ОСОБА_5 вважаючи, що позивач не усунув недоліки позову у встановлений судом строк.
Так, із матеріалів позову вбачається, що на виконання вимоги суду ГО “Правозахисник” своєчасно направив на адресу суду уточнену редакцію позовної заяви.
Разом з тим, суддя не перевірив належним чином надходження кореспонденції ГО “Правозахисник” та дійшов передчасного висновку про необхідність повернення позову.
За таких обставин оскаржувані ухвали підлягають скасуванню на підставі п. 3 ст. 312 ЦПК України, з направленням матеріалів позовної заяви в той же суд для повторного вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Водночас, при вирішенні цього питання суду необхідно звернути увагу на положення ст. 45 ЦПК України щодо повноважень органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги громадської організації “Комітет “Правозахисник” Миколаївської області задовольнити.
Ухвали судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 3 січня 2012 року та 20 січня 2012 року скасувати, а позовну заяву з доданими матеріалами передати до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: