Справа №11-208/12 15.03.2012 15.03.2012 15.03.2012
Провадження № 11-208/12 Головуючий у 1-й інстанції:
Категорія: ст. 309 ч.2 Беспрозванний О.В.
КК України Доповідач: Войтовський С.А.
15 березня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Миколаївської області
у складі:
головуючого судді - Войтовського С.А.
суддів - Значок І.С., Олещук Т.Л.
з участю прокурора - Якименка О.П.
засудженого - ОСОБА_2
захисника - ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду м.Миколаєва від 5 січня 2012 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Баку, Азербайджан, громадянин України, раніше судимий 10.07.2008 року Заводським районним судом м.Миколаєва за ст. 307 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки, з покладенням обов'язків, передбачених п.п.2,3 ст.76 КК України,
- засуджений за ст. 309 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.07.2008 року та остаточно призначено ОСОБА_2 до відбування 6 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області судові витрати за проведення судової експертизи в сумі 562 грн. 80 коп.
Згідно вироку ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні злочину за наступних обставин.
27 лютого 2011 року, приблизно о 12 год., ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля адміністративної будівлі дитячої обласної лікарні по вул. Миколаївській в м. Миколаєві, у невстановленої в ході досудового слідства особи, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, вагою у перерахунку на суху речовину 0,081 гр., який незаконно зберігав при собі для особистого вживання без мети збуту.
В апеляції засуджений ОСОБА_2, не оскаржуючи доведеність вини та кваліфікацію своїх дій, посилається на те, що йому призначено занадто суворе покарання. Вказує, що він має сім'ю, двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується. Просить вирок змінити і пом'якшити призначене покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2 і його захисника, які підтримали апеляцію і просили пом'якшити призначене покарання, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєні злочину, за який він засуджений, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку.
Дії ОСОБА_2 судом кваліфіковані за ст. 309 ч. 2 КК України, як незаконне придбання і зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчинене особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України.
В цій частині вирок не оскаржується.
Що стосується покарання, то воно призначено засудженому у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, даних про сімейний стан і особу ОСОБА_2, який раніше судимий, перебуває на обліку з 23.04.2004 року з приводу зловживання оплатами.
Доводи засудженого про його позитивну характеристику являються надуманими, оскільки такі дані в матеріалах справи відсутні.
Згідно характеристики начальника ДІМ Заводського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується негативно, зазначено, що він схильний до вживання спиртних напоїв і наркотичних засобів, не працює, на життя заробляє випадковими заробітками.
Також судом при призначенні покарання врахована обставина, яка його обтяжує - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Той факт, що ОСОБА_2 у 2000 та 2001 роках проходив лікування з приводу язви 12-палої кишки та забою головного мозку не є підставами для пом'якшення призначеного покарання.
Фактично покарання у виді позбавлення волі за ч.2 ст.309 КК України ОСОБА_2 призначено ближче до мінімальних меж, передбачених санкцією даної статті закону.
Оскільки ОСОБА_2 вчинив новий злочин в період звільнення від відбування покарання з випробуванням за попередній злочин, то суд правильно застосував правила ст.71 КК України і призначив остаточне покарання за сукупністю вироків.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку та пом'якшення призначеного покарання, про що просить апелянт.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 січня 2012 року відносно ОСОБА_2 - без зміни.
Судді
Войтовський С.А. Значок І.С. Олещук Т.Л.