Справа №11-174/12 21.02.2012 21.02.2012 21.02.2012
Справа № 11-174/12 Головуючий суду 1 інстанції:
Категорія: ст. 185 ч. 3 КК України Чаус Л.В.
Доповідач: Войтовський С.А.
21 лютого 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області
у складі: головуючого судді - Войтовського С.А
суддів - Пустовара М.Л., Семенчука О.В.
при секретарі - Параконному О.О.
за участю прокурора - Максимишина О.Л.
засудженого - ОСОБА_2
захисника - ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у справі, на вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 грудня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Новоназимово, Єнісейського району Красноярського краю, Росія, громадянин України, не судимий в силу ст. 89 КК України, зареєстрований АДРЕСА_1, прож. там же по АДРЕСА_2,
- засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки.
Цим же вироком засуджені:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м. Очаків Миколаївської області, громадянин України, раніше не судимий,
- за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженець м. Очакова Миколаївської області, громадянин України, раніше не судимий,
- за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 покладено обов'язки - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.
Згідно вироку ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 визнані винними у скоєнні злочину при наступних обставинах.
13 серпня 2011 року, о 16 год. 30 хв. ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, шляхом вільного доступу проникли на охоронювану територію фруктового саду ТОВ «Очаківський райагрохім», який розташований поблизу с. Парутине Очаківського району Миколаївської області, звідки таємно викрали 63 кг. плодів персика, вартістю 12 грн. за 1 кг, спричинивши ТОВ «Очаківський райагрохім» матеріальну шкоду в розмірі 756 грн.
В апеляції прокурор, який приймав участь у справі, не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_2, посилається на те, що суд необґрунтовано звільнив його від відбування покарання з випробуванням. Вказує, що ОСОБА_2 вину не визнав, не покаявся, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння корисливого злочину, вчинив новий тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 6 років. Просить вирок суду скасувати та постановити свій вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним в скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді; думку прокурора про необхідність скасування вироку з зазначених в апеляції підстав; пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника, які просили залишити вирок суду без змін; вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який він засуджений, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку.
Фактичні обставини справи та кваліфікація дій ніким із учасників розгляду не оспорюються.
Дії ОСОБА_2 судом правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 3 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище.
Доводи апелянта про необґрунтоване звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, колегія суддів вважає неспроможними.
За змістом ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням.
Як вбачається з матеріалів справи, при призначенні ОСОБА_2 покарання суд першої інстанції, у відповідності з вимогами ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, за яких його було вчинено, дані про особу засудженого, обставини, що пом'якшують покарання. Так, суд правильно прийняв до уваги те, що ОСОБА_2 в силу ст. 89 КК України є особою, яка не має судимості, за місцем проживання характеризується задовільно, вказано, що він займається індивідуальною трудовою діяльністю, в побуті, громадських місцях поводить себе відповідно, скарг на нього не надходило. В якості обставини, що пом'якшує покарання, суд обґрунтовано врахував повне відшкодування ним завданої шкоди. Обставини, які обтяжують покарання судом не встановлені.
Крім того, з пояснень засудженого ОСОБА_2 в апеляційній інстанції слідує, що він постійно проживає в с.Козирка Очаківського району, перебуває у цивільному шлюбі та має на утриманні неповнолітню дитину.
Твердження прокурора стосовно того, що ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину, а тому його неможливо звільняти від відбування покарання з випробуванням, є необґрунтованими, оскільки судимість в нього погашена і в силу ст. 89 КК України, він є особою, яка не має судимості.
Той факт, що ОСОБА_2 не визнав вину у скоєному злочині, а пояснював, що лише підвіз ОСОБА_5 до фруктового саду на своєму автомобілі, після чого був затриманий охоронцями, є його позицією по справі і сам по собі також не свідчить про неможливість застосування ст.75 КК України.
На думку колегії суддів, з урахуванням всіх обставин справи в сукупності та даних про особу засудженого, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства, а тому обґрунтовано застосував при призначенні покарання вимоги ст. 75 КК України і звільнив його від відбування покарання з випробуванням.
Підстав для скасування вироку, про що просить прокурор, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора, який брав участь у справі, залишити без задоволення, а вирок Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 грудня 2011 року відносно ОСОБА_2 - без змін.
Судді
Войтовський С.А. Пустовар М.Л. Семенчук О.В.