Справа № 22-ц-617/12 16.02.2012 16.02.2012 16.02.2012
Справа № 22ц-617/12 Головуючий у першій інстанції: Тихонова Н.С.
Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції: Лівінський І.В.
іменем України
16 лютого 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В. та Шаманської Н.О.,
при секретарі судового засідання Крамаренко Л.С.,
за участі представника третьої особи Міхова В.Ф.,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”
на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2011 року
за позовом
публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” (далі - ПАТ «КБ ПриватБанк») до ОСОБА_4, третя особа - відділ реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м. Миколаїв УДАІ УМВС України в Миколаївській області, про звернення стягнення на майно та покладення обов'язку,
У липні 2011 року ПАТ КБ “ПриватБанк” звернулось з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно та покладення обов'язку.
Позивач зазначав, що 15 листопада 2007 року уклав з ОСОБА_4 кредитний договір, за яким надав кредит у вигляді непоновлюваної лінії у розмірі 139903,79 грн. на строк до 14 листопада 2014 року зі сплатою 0,80 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. При цьому, по даному кредитному договору було укладено договір застави, за яким відповідач передав банку в заставу рухоме майно, а саме: автомобіль марки СHEVROLET TACUMA UF 75Z, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Посилаючись на те, що ОСОБА_4 порушує кредитні зобов'язання та має на 3 червня 2011 року заборгованість у розмірі 101850 грн. 15 коп., позивач просив звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу, надавши банку відповідні повноваження, а також зобов'язати відповідача передати позивачу технічний паспорт та ключі від вказаного автомобіля.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2011 року позов задоволено частково. Постановлено звернути стягнення на предмет застави - спірний автомобіль, в рахунок погашення заборгованості у розмірі 101850 грн. 15 коп. Також суд розподілив судові витрати.
В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на незаконність заочного рішення суду, невірне застосування судом норм процесуального та матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов в частині звернення стягнення на заставлене майно.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 15 листопада 2007 року між банком та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав останньому кредит у вигляді непоновлюваної лінії у розмірі 139903,79 грн. на строк до 14 листопада 2014 року зі сплатою 0,80 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.
Того ж числа на забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між сторонами укладено договір застави, за яким ОСОБА_4 передав в заставу автомобіль марки CHEVROLET TACUMA UF 75Z, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_3, об'єм двигуна 2.0, реєстраційний номер НОМЕР_2.
У зв'язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору, станом на 3 червня 2011 року утворилась заборгованість у розмірі 101850 грн. 15 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про звернення стягнення на предмет застави.
Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (далі - Закон), у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається, в тому числі, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження.
Однак, суд не звернув належної уваги на положення Закону, в зв'язку з чим рішення підлягає зміні.
За обставинами справи, позивач просив звернути стягнення на предмет застави шляхом його продажу з укладенням від імені боржника договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Як вбачається із змісту статей 25, 26 Закону, одним із способів реалізації, який може визначити суд, є продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем (п. 2 ч. 1 ст. 26).
Такий же спосіб реалізації передбачено умовами договору застави, укладеного сторонами (п. 24).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що способом реалізації заставленого майна слід визначити його продаж, шляхом укладення банком договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
За таких обставин, рішення суду в частині звернення стягнення на заставлене майно підлягає зміні на підставі пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України.
Доводи апелянта про необхідність надання судом банку повноважень на продаж автомобіля від імені боржника, не заслуговують на увагу, оскільки це не входить до повноважень.
Керуючись статями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 грудня 2011 року в частині звернення стягнення на заставлене майно змінити, виклавши його в такій редакції.
Звернути стягнення на предмет застави, а саме автомобіль марки CHEVROLET TACUMA UF 75Z, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_3, об'єм двигуна 2.0, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належав на праві власності ОСОБА_4, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 15 листопада 2007 р. в сумі 101850 грн. 15 коп., укладеним між ПАТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_4 шляхом укладення ПАТ КБ “ПриватБанк” договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Рішення в частині стягнення судових витрат залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: