Справа № 22-ц-482/12 09.02.2012 09.02.2012 09.02.2012
Справа № 22ц-482/12 Головуючий у першій інстанції: Батченко О.В.
Категорія 51 Доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.
іменем України
09 лютого 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В.,
Шаманської Н.О.,
при секретарі судового засідання Бобуйок І.Ф.,
за участю: позивача ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5,
представника відповідача Цюпи В.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційними скаргами
ОСОБА_4 та
сільськогосподарського приватного підприємства агрофірма «Людмила»
на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 грудня 2011 року
за позовом
ОСОБА_4 до сільськогосподарського приватного підприємства агрофірма «Людмила» (далі - СПП АФ «Людмила») про захист трудових прав,
В лютому 2011 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до СПП АФ «Людмила» про захист трудових прав.
Позивач зазначав, що працював на СПП АФ «Людмила» з 25 червня по 30 листопада 2007 року на посаді менеджера, та з 4 грудня 2007 року по 31 жовтня 2008 року на посаді комерційного директора. 31 жовтня 2008 року він був звільнений з роботи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.
Посилаючись на те, що відповідач заперечує його працю на підприємстві в період з 4 грудня 2007 року по 31 жовтня 2008 року, позивач фактично просив суд визнати укладеним трудовий договір в зазначений період. Крім того, позивач просив зобов'язати відповідача змінити формулювання причин звільнення на п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України - за скороченням чисельності працівників.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 грудня 2011 року у задоволені позову відмовлено.
Сторони не погодились з рішення суду та оскаржили його.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
СПП АФ «Людмила» просила змінити рішення, виключивши з його мотивувальної частини посилання на те, що перебування ОСОБА_4 на посаді комерційного директора в СПП АФ «Людмила» з 4 грудня 2007 року по 31 жовтня 2008 року підтверджено відповідними документами, не є спірним і додатковому підтвердженню по суду не вимагає.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга СПП АФ «Людмила» не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_4, він працював в СПП АФ «Людмила» на посаді комерційного директора з 4 грудня 2007 року по 31 жовтня 2008 року.
Зазначене підтверджується також копією наказу про прийняття на роботу (а.с. 10).
Відповідно до статті 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Отже, існує документальне підтвердження укладення трудового договору позивачем з СПП АФ «Людмила» в спірний період.
До того ж, обставини перебування ОСОБА_4 в трудових відносинах на посаді комерційного директора СПП АФ «Людмила» в період з 4 грудня 2007 року по 31 жовтня 2008 року встановлені рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 11 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до СПП АФ «Людмила» про захист трудових прав.
Як вбачається із змісту статей 15-16 ЦК України судовому захисту підлягають права особи лише у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
Разом з тим, таких дій з боку СПП АФ «Людмила» стосовно трудових прав позивача матеріалами справи не підтверджуються.
Заперечення відповідачем укладення трудового договору в судовому засіданні, не може бути достатньою підставою для вирішення цього питання в судовому порядку.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що за наявності в трудовій книжці ОСОБА_4 запису про його роботу в СПП АФ «Людмила» на посаді комерційного директора з 4 грудня 2007 року по 31 жовтня 2008 року, вимоги позивача про додаткове визнання зазначених обставин в судовому порядку не підлягають задоволенню, в зв'язку з недоведеністю позивачем порушення його трудових прав відповідачем.
Також не можуть бути задоволенні вимоги ОСОБА_4 про зобов'язання відповідача змінити формулювання звільнення.
Позивачем не надано доказів того, що під час його звільнення з СПП АФ «Людмила» 30 жовтня 2008 року, на підприємстві проводилось скорочення працівників.
Згідно статей 10, 60 ЦПК України, обов'язок по доказуванню обставини, на які посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на сторону у справі.
Разом з тим, позивачем не доведено порушення його трудових прав звільненням за згодою сторін.
Оскільки суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову з інших підстав, помилково вважаючи, що позивач змінив свої первісні вимоги позову, рішення підлягає зміні в частині правових підстав відмови в задоволенні позову.
Керуючись статями 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства агрофірма «Людмила» відхилити, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 грудня 2011 року змінити.
Вважати підставою для відмови в задоволенні позову недоведеність позивачем порушення його трудових прав.
В іншій частині рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: