Ухвала від 09.02.2012 по справі 22-ц-606/12

Справа №22-ц-606/12 09.02.2012 09.02.2012 09.02.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-606/2012 Головуючий у першій інстанції: Гуденко О.А.

Категорія 44 Доповідач в апеляційній інстанції: Лівінський І.В.

УХВАЛА

іменем України

09 лютого 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І.В.,

Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Бобуйок І.Ф.,

за участі: позивача ОСОБА_4,

відповідачки ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_5

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 січня 2012 року

за позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - адміністрація Центрального району виконавчого комітету Миколаївської міської ради, товариство з обмеженою відповідальністю “ЖЕК “Соляні” про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2011 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання їх, разом з малолітнім ОСОБА_5 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1.

Позивач зазначав, що йому на праві власності належить вказана квартира. В цій квартирі також зареєстровані відповідачі, які були членами сім'ї позивача.

Однак, з червня 2006 року, після розірвання шлюбу, відповідачі по даній адресі не проживають, відповідачка ОСОБА_5 разом із своєю дочкою ОСОБА_6 виїхала із квартири, вступила в інший зареєстрований шлюб і проживає разом з новою сім'єю за іншою адресою. Разом з тим, відповідачі залишаються зареєстрованими в цій квартирі та добровільно виписатися не бажають.

Посилаючись на викладене, позивач просив задовольнити позов.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 січня 2012 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_5 разом із неповнолітнім ОСОБА_7 та ОСОБА_6 такими, що втратили право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1 та такими, що підлягають зняттю з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 18 червня 1997 року належить на праві власності квартира АДРЕСА_1. 6 липня 2001 року ОСОБА_5 разом із своєю дочкою ОСОБА_8 зареєстрували своє місце проживання в спірній квартирі та проживали в ній під час перебування ОСОБА_5 у шлюбі із позивачем. Після того, як шлюбні відносини фактично припинились, в червні 2006 року, відповідачі виїхали з квартири та забрали всі свої речі. 11 грудня 2009 року відповідачка ОСОБА_5 зареєструвала свого сина від іншого шлюбу, без письмової згоди позивача. Усі витрати по оплаті житлово-комунальних послуг позивач сплачує самостійно.

В судовому засіданні ОСОБА_5 пояснила, що в 2006 року добровільно виїхала разом з дочкою з квартири позивача і з цього часу вони проживають в квартирі її нового чоловіка.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_5 разом з дітьми без поважних причин не проживає в спірній квартирі понад один рік. В зв'язку з чим, відповідачі втратили право користування зазначеним житловим приміщенням відповідно до положень ст. 405 ЦК України.

Посилання апелянта на необхідність збереження за нею реєстрації в спірній квартирі, не може бути достатньою підставою для скасування рішення.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм цивільного законодавства, апеляційна скарга не містить. Тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 січня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді:

Попередній документ
22213323
Наступний документ
22213325
Інформація про рішення:
№ рішення: 22213324
№ справи: 22-ц-606/12
Дата рішення: 09.02.2012
Дата публікації: 02.04.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Миколаївської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про визнання особи такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням