Справа № 33-29/12 08.02.2012 08.02.2012
8 лютого 2012 року м.Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - Войтовського С.А.
при секретарі судового засідання - Болмосової І.В.
особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2
розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 грудня 2011 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, працюючого слюсарем ЛВ депо ст. Миколаїв, проживаючого по АДРЕСА_1,
- притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Згідно постанови суду, 27 листопада 2011 року о 00 годині 30 хв. ОСОБА_2 керував транспортним засобом автомобілем «Мазда» р/н НОМЕР_1 по вул. Корабелів-Дунаєва в м. Миколаєві з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини). Від продуття алкотестера «Драгер» та проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не заперечує факт скоєння правопорушення при встановлених судом обставинах і просить призначити інше, більш м'яке стягнення. На думку апелянта, суд не прийняв до уваги, що автомобіль є єдиним джерелом доходу, оскільки він використовує його на підставі договору перевезення продукції. Також посилається на наявність у нього на утриманні батьків, які тимчасово не працюють. Вказує, що суд безпідставно не прийняв до уваги його позитивні характеристики з місця роботи та те, що він вчинив адміністративне правопорушення вперше.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи доходжу наступного.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин встановлених судом першої інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.
ОСОБА_2 не заперечував, що вживав алкогольні напої, а потім керував автомобілем, так як відвозив знайому дівчину до лікарні.
Фактичні обставини справи і кваліфікація дій судом першої інстанції встановлені вірно і апелянтом не оспорюються.
При цьому, як вбачається з постанови суду, при накладенні адміністративного стягнення, суд правильно врахував характер скоєного правопорушення, яке є грубим порушенням Правил дорожнього руху України, обставини, за яких його було вчинено та дані про особу ОСОБА_2
Посилання апелянта на те, що у нього на утриманні знаходяться батьки, являються безпідставними. Той факт, що матір ОСОБА_2, 1965 року народження є інвалідом 3 гр. загального захворювання не вказує на знаходженні її та батька, 1960 року народження на утриманні правопорушника. Наявність позитивних характеристик з місця роботи та проживання також не свідчить про необхідність застосування більш м'якого стягнення. Автомобіль не є єдиним джерелом доходу правопорушника, оскільки він працює слюсарем по ремонту рухомого складу локомотивного депо Миколаїв. Крім того, ОСОБА_2 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху у виді штрафу, про що вказує інформація органів ДАІ (а.с.5).
За таких обставин вважаю, що суд першої інстанції обґрунтовано наклав стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Підстав для зміни постанови немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 грудня 2011 року відносно ОСОБА_2 - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Миколаївської області С.А. Войтовський