Ухвала від 10.02.2012 по справі 10-47/12

Справа №10-47/12 10.02.2012 10.02.2012 10.02.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-47/12 Головуючий у 1-й інстанції: Тустановський О.М.

Категорія: оскарження постанови Доповідач апеляційної інстанції: Семенчук О.В.

про обрання запобіжного заходу

у вигляді взяття під варту

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого судді Пустовар М.Л.

суддів: Олещук Т.Л., Семенчука О.В.

за участю:

прокурора Гавенка В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 лютого 2012 року, якою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 16.03.1999 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області ч.2 ст.140 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 18.08.1999 року звільнений постановою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 17.08.1999 року на підставі ст. 1 п. «Е» Закону України «Про амністію» від 16.07.1999 року;

- 23.10.2000 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області ч.3 ст.140 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі; звільнений 05.05.2003 року по відбуттю строку покарання;

- 26.11.2003 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області ч.3 ст.185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі; звільнено 08.09.2006 року постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 31.08.2006 року умовно-достроково на 4 місяці 7 днів не відбутого строку покарання, із застосуванням ст.81 КК України;

- 17.05.2008 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області ч.2 ст.186, ч.1 ст.263 КК України, із застосуванням ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі; звільнено 05.11.2011 року постановою Снігірьовського районного суду Миколаївської області від 27.10.2011 року умовно-достроково на 3 місяці 11 днів не відбутого строку покарання, із застосуванням ст.81 КК України;

обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.307, ч.1 ст.317 КК України

- обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому , що він 18.01.2012 року у вечірній час, на одній з автобусних зупинок, яка розташована біля магазину «АТБ» по вул. Жовтневої Революції, знайшов паперовий згорток з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (марихуаною) та приніс до свого місця проживання, що розташоване в АДРЕСА_1, де й зберігав для особливого вживання без мети збуту.

19.01.2012 р. в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуану), вагою у висушеному стані - 7,047 г., який він зберігав для особливого вживання без мети збуту.

Крім цього, 19.01.2012 року в м. Вознесенську, в обідній час, ОСОБА_2, за місцем свого проживання незаконно та безоплатно збув громадянину ОСОБА_3 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуану), вагою у висушеному стані 0,468 г.

Також, 19.01.2012 року в м. Вознесенську, в обідній час, ОСОБА_2 перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 надав своє житло, а саме: кімнату квартири, для незаконного вживання наркотичного засобу - канабісу (марихуани), громадянину ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, шляхом паління.

За даними фактами СВ Вознесенським MB УМВС України в Миколаївській області 24.01.2012 р. та 25.01.2012 р. порушені кримінальні справи за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.307, ч.1 ст.317 КК України, які постановою від 25.01.2012 року об'єднані в одне провадження.

30 січня 2012 р. ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 115 КПК України.

31 січня 2012 року ОСОБА_2 притягнуто в якості обвинуваченого за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.307, ч.1 ст.317 КК України.

Слідчий звернувся з поданням до суду, в якому просив обрати ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Задовольняючи подання і обираючи ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, суд послався на те, що він обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад 3 роки, не працює та не має постійного джерела прибутку, за місцем проживання характеризується негативно, раніше судимий, вчинив злочин у період відбуття покарання. Зазначені обставини, на думку суду, дають підстави вважати, що ОСОБА_2 знаходячись на волі, може ухилятися від слідства та суду, продовжувати злочинну діяльність, вплинути на встановлення істини по справі.

За змістом апеляції, обвинувачений ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду, змінити міру запобіжного заходу на не пов'язану з позбавленням волі. Посилається на те, що він раніше злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків не вчиняв, не має наміру ухилятися від проведення слідчих дій та не буде впливати на встановлення істини по справі, має постійне місце проживання та його співмешканка перебуває в вагітному стані.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав постанову суду законною і обґрунтованою, вивчивши надані матеріали та матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст.148,155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки і коли є достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Приймаючи рішення про обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 за обвинуваченням його у вчинені злочинів передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.307, ч.1 ст.317 КК України, суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вірно встановив фактичні дані, які впливають на необхідність обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту та дав їм обґрунтовану оцінку.

Так, згідно протоколу затримання ОСОБА_2, як особи підозрюваної у вчиненні злочину, останній пояснив, що виявлений наркотичний засіб збув ОСОБА_3 та дозволив вжити його у кімнаті будинку.

З протоколів допиту підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_2 вбачається, що він знайшов небезпечний наркотичний засіб на автобусній зупинці, приніс до себе до дому, зберігав, а в подальшому передав зазначений наркотичний засіб ОСОБА_3 та надав своє приміщення з метою вживання зазначеної речовини.

Зазначене свідчить, про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_2 у вчинені інкримінованих йому злочинів.

З урахуванням зазначеного, а також даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який має постійне місце проживання, характеризується негативно, як особа, що зловживає алкогольними напоями та веде антигромадський спосіб життя, не працює, джерел існування не має, раніше судимий, обвинувачується, в тому числі і у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років, вчинив злочини під час умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання, колегія суддів вважає, що висновок суду про обрання відносно нього запобіжного заходу у виді взяття під варту, є вірним і обґрунтованим.

Вказаних обставин, достатньо для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу саме у виді взяття під варту, оскільки інші, більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки обвинуваченого.

Доводи апелянта про сумісне проживання з жінкою, яка на даний час перебуває в вагітному стані, спростовуються довідкою голови вуличного комітету, з якої вбачається, що обвинувачений проживає за вказаною адресою один та матеріалами справи, в якої будь-які дані про вагітність співмешканки відсутні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту відносно ОСОБА_2 були дотримані вимоги ст.ст. 148, 150, 155 КПК України, а тому підстав для зміни такого рішення суду - не вбачається.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 лютого 2012 року, якою стосовно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту - без зміни.

Головуючий

Судді

Попередній документ
22213306
Наступний документ
22213308
Інформація про рішення:
№ рішення: 22213307
№ справи: 10-47/12
Дата рішення: 10.02.2012
Дата публікації: 02.04.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Миколаївської області
Категорія справи: