Справа №10-48/12 14.02.2012 14.02.2012 14.02.2012
справа № 10- 48 /12 головуючий суду І інстанції:
категорія: відмова в порушенні Беспрозванний О.В.
кримінальної справи доповідач апеляційної інстанції:
Івченко О.М.
14 лютого 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Пісного І.М.
суддів: Кваші С.В., Івченко О.М.
з участю прокурора: Кулініч О.А.
заінтересованої особи: ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією заінтересованої особи ОСОБА_3 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 січня 2012 року, якою
залишено без задоволення скаргу заінтересованої особи ОСОБА_3 на постанову дільничого інспектора міліції Ленінського РВ УМВС України в Миколаївській області від 24 листопада 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину, передбаченого ст.296 КК України.
Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою на постанову органу дізнання, пославшись на неповноту та упередженість перевірки його заяви про вчинення адвокатом ОСОБА_4 хуліганських дій. У зв'язку з чим просив скасувати цю постанову.
Суд, відмовляючи в задоволенні скарги, обґрунтував своє рішення тим, що органом дізнання перевірка проведена всебічно, вказівки апеляційного суду виконані в повному обсязі і на підставі матеріалів перевірки орган дізнання дійшов вірного висновку про відсутність даних, які б свідчили про грубе порушення громадського порядку в приміщенні Ленінського районного суду м. Миколаєва під час спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.
В апеляції ОСОБА_3 просить постанови суду та органу дізнання скасувати, а матеріали направити для проведення додаткової перевірки. Посилається на те, що висновок суду про відсутність порушення громадського порядку в приміщенні Ленінського районного суду м. Миколаєва не відповідає матеріалам перевірки. Вказує на те, що орган дізнання встановив факт спричинення йому тілесних ушкоджень невстановленою особою в громадському місці - приміщенні Ленінського районного суду м. Миколаєва, що свідчить про хуліганські дії з боку цієї особи. Вважає, що ця особа проявила особливу зухвалість та цинізм з огляду на характер та обставини спричинення йому тілесних ушкоджень а також того, що він є інвалідом 2 групи. Вказує на необхідність встановлення цієї особи для з'ясування мотивів спричиненні йому тілесних ушкоджень. Стверджує, що судом не надано оцінки поясненням свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які спростовуються поясненнями інших осіб, а також його доводами. У зв'язку з чим вважає за необхідне повторно опитати вказаних осіб. З огляду на незнання значення юридичного терміну «порушення громадського порядку», твердження вказаних осіб про відсутність порушення громадського порядку може бути хибним. Вказує на неврахування судом пояснень судді Румянцевої Н.О., яка робила зауваження під час розгляду справи щодо порушення порядку ОСОБА_4 Зазначає про те, що суд не звернув увагу на неправильне викладення його пояснень та пояснень ОСОБА_11 і ОСОБА_12 в постанові органу дізнання від 24.11. 2011 року. Вважає, що суд не врахував його доводи про травмування вуха саме ОСОБА_4 з огляду на підтвердження цього факту свідками ОСОБА_11 і ОСОБА_12 Зазначає, що постанова суду є невмотивованою, оскільки судом не були досліджені всі його доводи. Разом з тим зазначає про неможливість свого захисту в разі розгляду справи в порядку ст. 27 КПК України з огляду на стан його здоров'я, необізнанність в юриспруденції та неможливість найняти адвоката. Також вказує на те, що 20.10.2010 року при розгляді скарги в порядку приватного обвинувачення ОСОБА_4 перед ним не вибачився і заперечував факт спричинення йому тілесних ушкоджень, що на його думку свідчить про продовження останнім прояву зухвалості та цинізму.
Заслухавши доповідь судді, пояснення заінтересованої особи ОСОБА_3 на підтримку апеляції, думку прокурора, який просив залишити постанову судді без зміни, а скаргу - без задоволення, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла наступного.
Згідно вимогам ст. 236-2 КПК України суддя, розглянувши скаргу на постанову про відмову в порушенні справи, приймає рішення залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги ст.99 КПК України.
А виходячи із змісту ст.99 КПК України справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи у разі відсутності підстав до порушення кримінальної.
Із матеріалів, на підставі яких було відмовлено в порушенні справи, видно, що перевірка проводилася за заявою ОСОБА_3 про його побиття в приміщенні Ленінського районного суду м. Миколаєва адвокатом ОСОБА_4
За результатами перевірки 24.03.2010 року, 19.02.2011 року, 24.04.2011 року, 11.06.2011 року, 04.10. 2011 року дільничим інспектором міліції виносилися постанови про відмову у порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину, передбаченого ст.296 КК України.
Ці постанови скасовані Ленінським районним судом м. Миколаєва та прокуратурою Ленінського району м. Миколаєва із направленням матеріалів для додаткової перевірки. При цьому суд та прокурор вказували на обставини, які підлягали з'ясуванню в ході додаткової перевірки.
Надані були вказівки і апеляційним судом.
Колегія суддів вважає, що є безпідставним висновок суду про виконання цих вказівок в повному обсязі, оскільки до теперішнього часу залишилися нез'ясованими обставини, які мають суттєве значення для прийняття законного рішення органом дізнання.
Так, залишилися не перевіреними дані, які містяться в офіційному попередженні ОСОБА_4 про недопустимість останнім антигромадської поведінки відносно ОСОБА_3
Належним чином не виконана вказівка суду про встановлення та опитування очевидців події.
З пояснень ОСОБА_3 вбачається, що в момент спричинення йому тілесних ушкоджень в приміщенні суду знаходилося приблизно 10 осіб.
В ході додаткової перевірки встановлена лише одна особа - ОСОБА_10, який заперечував факт протиправних дій з боку ОСОБА_4 і пояснив, що саме ОСОБА_3 виражався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_4
Також не була виконана вказівка повторного опитування ОСОБА_13
Таким чином, дільничий інспектор міліції, встановивши факт спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 в приміщенні Ленінського районного суду, не вжив заходів для встановлення особи, яка спричинила ці тілесні ушкодження та не з'ясував мотиви спричинення.
На думку колегії суддів нез'ясування вказаних обставин є перешкодою для виконання органом дізнання вимог ст.99 КПК України.
Тому є необгрунтованим висновок суду про дотримання органом дізнання вимог закону при винесенні постанови про відмову у порушення кримінальної справи.
З огляду на наведене апеляція заінтересованої особи ОСОБА_3 є обґрунтованою і такою, яка підлягає задоволенню, а постанова судді - скасуванню з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
Апеляцію заінтересованої особи ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 січня 2012 року про залишення без задоволення скарги заінтересованої особи ОСОБА_3 на постанову дільничого інспектора міліції Ленінського РВ УМВС України в Миколаївській області від 24 листопада 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину, передбаченого ст.296 КК України - скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.
Головуючий:
Судді: