Справа № 22-ц-695/12 06.03.2012 14.03.2012
Справа № 22ц -695/12 Головуючий першої інстанції: Безпрозванний В.В.
Категорія: 27 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
Іменем України
6 березня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Базовкіної Т.М..,
суддів: Колосовського С.Ю.,
Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання: Громовій Л.В.,
за участю представників сторін: позивача ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27 жовтня 2011 року за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до приватного підприємства «Укр-Нива», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки,
В листопаді 2009 р. публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - Банк) звернулося з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 26 жовтня 2007 р. між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» - тепер публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - Банк) та приватним підприємством «Укр-Нива» в особі його директора ОСОБА_3 укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 83-10/07 (далі - Договір), за умовами якого Банк передав позичальникові кредит у розмірі 1800000 грн. зі сплатою 16,5% річних за користування кредитом на строк до 23 жовтня 2009 р. за умови його повернення частинами згідно графіку.
В подальшому додатковими угодами умови Договору щодо відсотків за користування кредитними коштами було змінено - збільшено їх розмір до 20% річних за період з часу отримання кредиту до зазначеного у договорі дня повернення кредиту та 30% з 24 жовтня 2009 р. до дня фактичного погашення основної заборгованості.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором 26 жовтня 2007 р. між Банком (іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, за яким іпотекодавець передав в іпотеку Банку квартиру ОСОБА_4.
Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що позичальник за Договором відновлювальної кредитної лінії з 30 грудня 2008 р. виконує свої зобов'язання неналежним чином, внаслідок чого заборгованість станом на 28 жовтня 2009 р. складала 2127355 грн. 02 коп.: 1800000 грн. борг за кредитом, 327355 грн. 02 коп. - по прострочених відсотках за користування кредитом за період з 26 листопада 2008 р. по 23 жовтня 2009 р., Банк просив суд звернути стягнення на належний відповідачу предмет іпотеки - квартиру шляхом проведення прилюдних торгів та стягнути судові витрати в сумі 1820 грн.
У червні 2010 р. Банк пред'явив також позовні вимоги до ПП «Укр-Нива», з якого просив як з позичальника за Договором стягнути вказану вище суму заборгованості.
Позовні вимоги до ОСОБА_3 та до ПП «Укр-Нива» прийняти судом до спільного провадження.
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27 жовтня 2011 р. позов задоволено.
Постановлено: стягнути з ПП «Укр-Нива» на користь позивача 2172355 грн. 02 коп. заборгованості за кредитним договором, звернути стягнення в рахунок погашення вказаної заборгованості на належну ОСОБА_3 квартиру ОСОБА_4 шляхом проведення прилюдних торгів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує на те, що від ПП «Укр-Нива» права та зобов'язання за Договором перейшли до ПП «Укр-Нива Трейдинг», яке визнано банкрутом та ліквідовано, а тому іпотека, на його думку є припиненою, що не було враховано судом при вирішенні спору, і просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову у позові в повному обсязі.
У запереченні на апеляційну скаргу представник позивача вказує на безпідставність її доводів і просить скаргу відхилити, а рішення суду - залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 26 жовтня 2007 р. між відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» - тепер публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» та ПП «Укр-Нива» в особі його директора ОСОБА_3 укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 83-10/07, за умовами якого Банк передав позичальникові кредит у розмірі 1800000 грн. зі сплатою 16,5% річних за користування кредитом на строк до 23 жовтня 2009 р. за умови його повернення частинами згідно графіку.
В подальшому додатковими угодами умови Договору щодо відсотків за користування кредитними коштами було змінено: 21 квітня 2008 р. встановлено 18% річних за період з дня видачі до строку повернення кредиту, визначеного в п. 2.4 Договору, 30% річних у випадку порушення позичальником строків погашення згідно графіку та 30% річних за період з 24 жовтня 2009 р. по день фактичного погашення основної заборгованості; 1 липня 2008 р. збільшено розмір річних до 20% за період з часу отримання кредиту до зазначеного у договорі дня повернення кредиту та 30% з 24 жовтня 2009 р. до дня фактичного погашення основної заборгованості.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором 26 жовтня 2007 р. між Банком (іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, за яким іпотекодавець передав в іпотеку Банку квартиру ОСОБА_4.
У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов Договору з 30 грудня 2008 р. (несвоєчасним та не в повному обсязі погашенням передбачених графіком сум) утворилась заборгованість, яка станом на 28 жовтня 2009 р. складала 2127355 грн. 02 коп.: 1800000 грн. борг за кредитом, 327355 грн. 02 коп. - по прострочених відсотках за користування кредитом за період з 26 листопада 2008 р. по 23 жовтня 2009 р.
За таких обставин справи суд обґрунтовано відповідно до положень ст. ст. 525, 526, 530, 1050 ЦК України прийшов до висновку, що є підстави для стягнення з ПП «Укр-Нива» заборгованості за Договором.
Доводи апеляційної скарги про те, що обов'язки за Договором перейшли до нового боржника - ПП «Укр-Нива Трейдинг», яке ліквідовано після оголошення банкрутом, не відповідають вимогам закону.
В силу ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.
Згідно ст. ст. 521, 513 ЦК України форма правочину про заміну боржника у зобов'язанні повинна бути така сама, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, яке передається.
З матеріалів справ вбачається, що ПП «Укр-Нива Трейдинг» виникло шляхом виділу з ПП «Укр-Нива», а на підтвердження переходу до нового підприємства боргів ПП «Укр-Нива» перед Банком надано розподільчий баланс.
Відомостей про узгодження заміни боржника у зобов'язаннях за Договором з позивачем суду не надано. Правочин, укладений як і кредитний договір в письмовій формі, про заміну боржника з Банком відсутній.
За такого не можна вважати, що проведено заміну боржника у спірному зобов'язанні.
У зв'язку з наявною заборгованістю за договором Банком відповідно до положень ст. 35 Закону України «Про іпотеку» 10 серпня 2009 р. позичальнику ПП «Укр-Нива» та майновому поручителю ОСОБА_3 було направлено письмову вимогу про погашення заборгованості та можливість звернення стягнення на іпотечне майно (а.с. 8). Вимога Банку залишена відповідачами без задоволення.
Як зазначено в ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
В силу ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
В силу пунктів 8.4.3, 8.4.8 іпотечного договору іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором кредиту, в тому числі - у судовому порядку.
За таких обставин та з урахуванням наведених положень закону та договору іпотеки є підстави для звернення стягнення на передане в іпотеку майно, а тому суд обґрунтовано задовольнив позов Банка в цій частині.
Оскільки, як зазначено вище, не відбулося заміни боржника у зобов'язанні за договором про відновлювальну кредитну лінію, ПП «Укр-Нива Трейдинг» не можна вважати позичальником за цим договором, яким залишається ПП «Укр-Нива».
За такого доводи апеляційної скарги про те, що у зв'язку із ліквідацією боржника - ПП «Укр-Нива Трейдинг» іпотека є припиненою є хибними і не заслуговують на увагу.
Щодо вимоги апелянта про скасування рішення суду в частині вирішення позову до ПП «Укр.-Нива», то вона не заслуговує на увагу, оскільки це підприємство рішення суду не оскаржувало.
З урахуванням викладеного колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: