Справа № 22-ц-588/12 06.03.2012 14.03.2012
Справа № 22ц -588/12 Головуючий першої інстанції: Семенова Л.М.
Категорія: 48 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
Іменем України
6 березня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Базовкіної Т.М..,
суддів: Колосовського С.Ю. та Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання: Громовій Л.В.,
за участю: позивачки ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 -
ОСОБА_4
на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 5 січня 2012 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
9 грудня 2011 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
Позивачка вказувала, що з 14 лютого 2003 р. по 30 січня 2009 р. вона перебувала у шлюбі з відповідачем, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_5.
Посилаючись на те, що після розірвання шлюбу відповідач ухиляється від утримання дитини, яка є інвалідом дитинства, і проживає з нею та знаходиться на її утриманні, позивачка просила суд з урахуванням того, що відповідач має постійну роботу, стягнути з нього на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 800 грн. щомісячно.
Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 5 січня 2012 р. позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму, починаючи з 9 грудня 2011 р. до досягнення дочкою повноліття. Також з відповідача стягнуто на користь держави 188 грн. 20 коп. судового збору.
Додатковим рішенням суду від 3 лютого 2012 р. допущено негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові, оскільки в провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача, позивачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що сторони з 14 лютого 2003 р. по 30 січня 2009 р. перебували у зареєстрованому шлюбі і є батьками малолітньої доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою й знаходиться на утриманні останньої, є інвалідом дитинства, у зв'язку з чим потребує постійного лікування. Відповідач є працездатною особою, постійної роботи не має, отримує дохід від підсобного господарства, періодично надавав кошти на утримання дитини. Між сторонами існує спір щодо розміру аліментів на утримання доньки.
З урахуванням викладених обставин, положень ст. ст. 180, 181, 182 СК України суд обґрунтовано поклав на відповідача обов'язок по сплаті аліментів на утримання малолітньої дитини.
При цьому посилання в апеляційній скарзі на наявність в суді позову ОСОБА_3 щодо визначення місця проживання дитини як на підставу відмови у позові не мають правового значення.
Так, за відсутністю домовленості між батьками щодо участі в утриманні дитини той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів (ст. 181 СК України). Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що дочка сторін після розірвання шлюбу проживає разом з матір'ю та знаходиться на утриманні останньої. Законодавством передбачено лише одна підстава звільнення батьків від обов'язків утримувати дитину на підставі рішення суду: якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з батьків і забезпечує повністю її потреби. Також згідно зі ст. 190 СК України припинення права на аліменти можливо у разі набуття дитиною права власності на нерухоме майно.
Оскільки на час вирішення спору малолітня дитина сторін проживала з матір'ю та знаходилася на утриманні останньої, судом не встановлено умов звільнення відповідача від обов'язку утримувати дитину або припинення такого обов'язку, то відсутні підстави для відмови у позові про стягнення з відповідача аліментів.
При цьому наявність спору про місце проживання дитини також не є підставою для звільнення батька від обов'язку сплачувати аліменти до вирішення такого спору на його користь.
У разі, якщо після набрання рішенням суду про стягнення аліментів з ОСОБА_3 законної сили зміняться обставини, що впливають припинення такого обов'язку, це питання може бути вирішено в передбаченому ч. 4 ст. 223 ЦПК України порядку.
В той же час колегія суддів не може погодитись з визначеним судом способом стягнення аліментів - у частці від доходу відповідача.
Так, в силу ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) платника аліментів (ст. 183 цього Кодексу) або у твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України).
При цьому ч. 1 ст. 184 СК України визначено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Звертаючись з позовом, позивачка наполягала на стягненні з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі - по 800 грн. щомісяця. Відповідач постійної роботи не має, його дохід, який він отримує від власного підсобного господарства, є мінливим.
Суд, вирішуючи спір, не врахував вказані вимоги закону, зміст позовних вимог та обставини спору, а тому безпідставно призначив аліменти в частці від доходу відповідача.
З урахуванням викладеного, стану здоров'я доньки сторін, яка є інвалідом дитинства та потребує лікування, матеріального становища сторін, їх доньки, відсутності у відповідача інших утриманців, колегія суддів вважає необхідним рішення суду в силу вимог пункту 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України змінити в частині визначення способу стягнення аліментів, стягнувши з відповідача аліменти в розмірі 500 грн. щомісячно.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 5 січня 2012 року змінити в частині способу стягнення аліментів.
Стягнути з ОСОБА_3, який народився 13 травня 1982 року в смт. Первомайське Жовтневого району Миколаївської області, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження в розмірі 500 (п'ятиста) грн. щомісяця, починаючи з 9 грудня 2011 року до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частини розподілу судових витрат залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: