Справа № 22-ц-571/12 07.02.2012 14.03.2012
Справа № 22ц - 571/12 Головуючий першої інстанції: Лузан Л.В.
Категорія: 23 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
Іменем України
6 березня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Базовкіної Т.М.,
суддів: Колосовського С.Ю.,
Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання: Громовій Л.В,
за участі представника відповідача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-2005» на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 грудня 2011 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард -2005» до ОСОБА_4 про визнання односторонньої відмови від переукладення договору оренди земельної ділянки недійсною та визнання переважного права на укладення договору оренди земельної ділянки,
У листопаді 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард-2005» (далі - ТОВ «Авангард-2005») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання односторонньої відмови від переукладення договору оренди земельної ділянки недійсною та визнання переважного права на укладення договору оренди земельної ділянки.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідач є власником земельної ділянки площею 8,43 га, розташованої на території Щербанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області. 1 жовтня 2005 р. між ними укладено договір оренди землі строком на п'ять років, який зареєстровано 1 листопада 2006 р. Миколаївською регіональною філією Державного підприємства Центра державного земельного кадастру. Товариство належним чином виконувало договір оренди, та має переважне право на укладання нового договору оренди. Однак відповідач не визнає це право і відмовляється від переукладання договору оренди. У зв'язку з таким обставинами позивач просив про задоволення позову.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 грудня 2011 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасування рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та вимогам матеріального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 1 жовтня 2005 р. між ОСОБА_4 (орендодавець) та ТОВ «Авангард-2005» укладено договір оренди землі строком на п'ять років, за яким відповідач передав в оренду позивачу три земельних ділянки загальною площею 8,43 га, які належать останньому на праві приватної власності на підставі державного акту про право приватної власності на землю від 5 грудня 2001 р., та знаходяться на території Щербанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області. Договір зареєстровано 1 листопада 2006 р. Миколаївською регіональною філією Державного підприємства Центра державного земельного кадастру.
12 травня, 25 жовтня та 12 листопада 2011 року позивач отримав листи від відповідача, в яких останній повідомив ТОВ «Авангард-2005» про відмову переукладати договір оренди на наступний термін. Даних про укладення договору відповідачем з іншою особою позивачем не надано.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Дійшовши правильного висновку про припинення договірних правовідносин між сторонами, принципу свободи договору та відсутність підстав для покладення на відповідача зобов'язань, про які просив позивач, суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.
Доводи в апеляційній скарзі суперечать викладеним обставинам та вимогам матеріального права.
В силу ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у спосіб, визначений законами України.
Способи захисту правовідносин, що склалися між сторонами спору стосовно оренди земельної ділянки, встановлені ЦК України, ЗК України та Законом України «Про оренду землі».
Так, відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
Отже право орендаря на переважне укладення договору оренди закріплено законом. У зв'язку з чим, визнання за особою такого права само по собі не є належним способом захисту права в судовому порядку.
Реалізація переважного права орендаря можлива лише за певних умов, а саме - у разі укладання відповідачем договорів оренди з новим орендарем або відповідних пропозицій. Між тим, доказів про укладення відповідачем договору з іншою особою за тих же умов позивачем не надано. В апеляційному суді представник відповідача пояснила, що відповідач обробляє землю самостійно.
Отже, договір оренди, що був укладений між сторонами, є припиненим і правових підстав для примусового зобов'язання власника до його переукладання не має.
Послання в апеляційній скарзі на відсутність доказів того, що відповідач має намір самостійно використовувати належну йому земельну ділянку, та належне виконання орендарем умов договору за вказаних обставин не мають правового значення.
Враховуючи вкладене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону, а тому не підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-2005» відхилити, рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: