Справа № 22-ц-275/12 31.01.2012 31.01.2012 15.02.2012
Справа № 22ц -275/12 Головуючий першої інстанції: Боброва І.Б.
Категорія: 32 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
Іменем України
31 січня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Базовкіної Т.М..,
суддів: Колосовського С.Ю.,
Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання: Колосової О.М.,
за участі представників відповідача - Фуртатової М.Ю., Кондратюка В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5,
товариства з додатковою відповідальністю
«Миколаївське спеціалізоване управління 28»
на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 листопада 2011 року за позовом ОСОБА_5 до акціонерного товариства закритого типу «Миколаївське спеціалізоване управління 28» про відшкодування моральної шкоди,
20 грудня 2010 р. ОСОБА_5 звернувся з позовом до акціонерного товариства закритого типу «Миколаївське спеціалізоване управління 28» (далі - АТЗТ «Миколаївське СУ 28») про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що з 29 лютого по 8 липня 2008 р. працював у АТЗТ «Миколаївське СУ 28» електрозварювальником. 16 квітня 2008 р. під час роботи з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого він зазнав тілесних ушкоджень та проходив тривалий курс лікування.
Посилаючись на те, що нещасний випадок стався з ним з вини відповідача, оскільки його було залучено до виконання стропильних робіт, хоча він не мав відповідного допуску, у зв'язку з травмуванням він вимушений був звільнитися з підприємства, тривалий час не міг працевлаштуватися, отримана травма руки заважає йому у навчанні та роботі, просив стягнути з відповідача 50000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 листопада 2011 року позов задоволено частково.
Стягнуто з АТЗТ «Миколаївське СУ 28» на користь ОСОБА_5 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві, та в дохід держави - 188 грн. 20 коп. судового збору.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_5 вказує на неправильне, на його думку, визначення судом розміру відшкодування моральної шкоди, і просить рішення змінити, стягнувши на його користь 50000 грн.
В апеляційній скарзі представник відповідача вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір відшкодування моральної шкоди.
Заперечуючи проти апеляційної скарги відповідача, ОСОБА_5 посилається на необґрунтованість її доводів і просить відхилити скаргу.
У запереченні на апеляційну скаргу позивача представник відповідача вказує на безпідставність її доводів і просить у задоволенні скарги позивача відмовити.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 31 січня 2012 р. до участі у справі в якості правонаступника відповідача залучено товариство з додатковою відповідальністю «Миколаївське СУ 28».
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що з 29 лютого по 8 липня 2008 р. ОСОБА_5 працював в АТЗТ «Миколаївське СУ 28» електрозварювальником.
16 квітня 2008 р. за усним наказом начальника цеху металоконструкцій ОСОБА_6 ОСОБА_5, який не мав відповідного допуску, було залучено до стропильних робіт. Під час їх виконання вантаж впав на праву руку позивача та пошкодив її: потерпілий зазнав відкритого переламу нігтівих фаланг другого та третього пальців, рваної рани третього пальця з пошкодженням сухожилля розгинача. Згідно актів про нещасний випадок за формами Н-1 та Н-5, складених 21 квітня 2008 р. за наслідками розслідування нещасного випадку, що стався 16 квітня 2008 р. з ОСОБА_5, цей випадок є пов'язаним з виробництвом.
Згідно з актом № 1 про нещасний випадок на виробництві від 21 квітня 2008 р. особами, які допустили порушення законодавства про охорону праці, були ОСОБА_5, ОСОБА_7 - машиніст мостового крану та ОСОБА_6 - начальник цеху.
Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 квітня 2009 р. ОСОБА_8 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, та призначено покарання у вигляді виправних робіт строком на 1 рік з відрахуванням в дохід держави 10% від заробітку з позбавленням права займати керівні посади, пов'язані з забезпеченням безпечних умов праці строком на два роки.
Згідно медичних документів, з приводу отриманої 16 квітня 2008 р. травми позивач проходив лікування у мікрохірургічному відділенні Миколаївської міської лікарні № 4 з 16 по 29 квітня 2008 р., після чого продовжив амбулаторне лікування і 2-й міській поліклініці до 5 липня 2008 р.
Стійка втрата працездатності потерпілому на даний час не встановлена.
В силу ст. 153 КЗпП України обов'язок із забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Оскільки невиконання відповідачем вимог щодо безпечних умов праці потягло травмування позивача, що завдало йому моральних страждань внаслідок фізичного болю, викликало необхідність докладати додаткових зусиль для організації свого життя, суд обґрунтовано згідно із положеннями ст. 237-1 КЗпП України, ст. 1167 ЦК України прийшов до висновку про покладення на АТЗТ «Миколаївське СУ 28» обов'язку із відшкодування моральної шкоди.
Між тим з визначеним судом розміром відшкодування моральної шкоди погодитись не можна.
Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру порушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд не врахував ступень фізичних страждань позивача та ступень погіршення його здібностей чи позбавлення можливості їх реалізації.
Так, згідно наданих доказів, стійка втрата професійної працездатності у зв'язку із отриманою 16 квітня 2008 р. травмою позивачу не встановлювалась, також відсутні відомості щодо погіршення у зв'язку із травмою його здібностей, неможливість їх реалізації та необхідність обмеження у праці. З копії трудової книжки позивача вбачається, що він продовжує працювати за спеціальністю, йому присвоєно третій розряд електрозварювальника ручної зварки. Тобто важких наслідків та обмежень у праці ОСОБА_5 не зазнав.
За такого колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір визначеного судом відшкодування до 5000 грн.
З урахуванням викладених обставин доводи апеляційної скарги позивача щодо необхідності збільшення розміру відшкодування моральної шкоди є безпідставним й не заслуговують на увагу.
Також судом невірно визначено розмір стягнутого із відповідача судового збору.
В силу ч. 3 ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір, ставка якого визначається за правилами підпункту 2 пункту 1 ч. 2 Закону України «Про судовий збір» (0,1 розмір мінімальної заробітної плати), оскільки ОСОБА_5 заявлено вимоги немайнового характеру. Між тим, суд помилково виходив зі ставки, передбаченої підпунктом 1 пункту 1 ч. 2 цього Закону, яка встановлена для позовних заяв майнового характеру.
Таким чином, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2012 р., розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача, становить 107 грн. 30 коп.
У зв'язку із викладеним рішення суду в силу пункту 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України необхідно змінити.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївське спеціалізоване управління 28» задовольнити частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 листопада 2011 року змінити.
Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївське спеціалізоване управління 28» на користь ОСОБА_5 5000 (п'ять тисяч) грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, та 107 (сто сім) грн. 30 (тридцять) коп. судового збору в дохід держави.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: