Справа № 22-ц-365/12 24.01.2012 24.01.2012 02.02.2012
Справа № 22ц -365/12 Головуючий першої інстанції: Непша О.І.
Категорія: 20 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
Іменем України
24 січня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Базовкіної Т.М.,
суддів: Колосовського С.Ю.,
Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання: Недо К.А.,
за участю: позивачки ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5
на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 3 листопада 2011 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Українська товарна біржа, про визнання договору купівлі-продажу недійсним,
У травні 2010 р. ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Українська товарна біржа, про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
В обґрунтування своїх вимог позивачка вказувала, що перебувала з ОСОБА_5 у шлюбі. За час спільного проживання ними придбано автомобіль марки «RANG ROVER» 1995 року випуску. Посилаючись на те, що після припинення подружніх стосунків ОСОБА_5 без її згоди 26 грудня 2009 р. продав вказаний автомобіль ОСОБА_6, уклавши договір на Українській товарній біржі, позивачка просила визнати цей договір недійсним на підставі ст. ст. 203, 232 ЦК України.
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 3 листопада 2011 р. позов задоволено. Визнано недійсним біржовий договір № 970409 купівлі-продажу транспортного засобу - автомобілю марки «Land Rover Range Rover» 4.6і V8 HSE, реєстраційний номер НОМЕР_1 1995 р. випуску, укладений 26 грудня 2009 р. між покупцем ОСОБА_6 та продавцем ОСОБА_5, який зареєстрований Українською товарною біржею, розподілено судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 вказує на невідповідність висновків суду обставинами спору, на те, що суд не взяв до уваги як доведеність придбання спірного автомобілю за його власні кошти, так і продаж автомобілю за згодою позивачки, і просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивачки, її представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що з 25 серпня 2007 р. по 25 травня 2010 р. ОСОБА_5 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, з листопада 2009 р. припинили сімейні стосунки.
За час проживання однією сім'єю та за спільні кошти вони придбали автомобіль марки «Land Rover Range Rover» 4.6і V8 HSE, реєстраційний номер НОМЕР_1 1995 р. випуску, який згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 30 серпня 2008 р. зареєстрований за власником ОСОБА_5 на підставі біржової угоди № 5898 від 29 серпня 2008 р.
Відповідно до біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу (реєстраційний № 970409) від 26 грудня 2009 р. ОСОБА_5 (продавець) продав ОСОБА_6 (покупець) спірний автомобіль за 2000 грн. Згідно із звітом про оцінку транспортного засобу № 773 від 26 грудня 2009 р. ринкова ціна автомобілю становить 79649 грн. 31 коп.
В силу положень частин 1-3 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Частиною 4 ст. 369 ЦК України також передбачено, що правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України правочин, який суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства є недійсним.
З урахуванням викладених вимог закону, обставин спору стосовно відчуження спірного автомобілю, який є спільним майном сторін, відповідачем без згоди на це позивачки, суд обґрунтовано задовольнив позов.
Доводи апеляційної скарги про те, що спірний автомобіль не є спільним майном подружжя, не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не надано переконливих доказів, що автомобіль придбано не за їхні з позивачкою спільні кошти, тобто ОСОБА_5 не спростував презумпцію спільності майна подружжя, яка закріплена в ч. 2 ст. 60 СК України, що є її обов'язком. При цьому не може бути врахована як доказ придбання за особисті кошти розписка від імені ОСОБА_7 від 20 серпня 2007 р., оскільки право власності на автомобіль за відповідачем зареєстровано 30 серпня 2008 р., а справжність такої розписки ОСОБА_5 не доведена.
Також не можуть бути взяті до уваги посилання апелянта на підтвердження наявності згоди позивачки щодо продажу автомобілю на її засвідчену нотаріусом заяву від 12 лютого 2010 р., оскільки текст цієї заяви не містить погодження угоди від 26 грудня 2009 р.
За такого колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилити, рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 3 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: